Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Віктор Климович Грищук (* 27 січня 1950, Сохуженці, Ізяславський район, Хмельницька область, УРСР, СРСР) — український правознавець, доктор юридичних наук (1993), професор (2001), Заслужений юрист України (2008), член-кореспондент Національної академії правових наук України (з 2012)[1], академік Академії наук вищої освіти України (з 2011), член Вищої ради правосуддя (з 2 травня 2019; повноваження призупинені з 7 травня 2022 року).
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (липень 2021) |
Грищук Віктор Климович | |
---|---|
Народився | 27 січня 1950 (74 роки) с. Сохуженці, Ізяславський район, Хмельницька область, УРСР, СРСР |
Країна | Україна |
Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Галузь | Кримінальне право, кримінологія, філософія права |
Посада | член Вищої ради правосуддя |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | Доктор юридичних наук |
Членство | член-кореспондент Національної академії правових наук України |
Відомий завдяки: | правник, викладач університетів |
Діти | Грищук Оксана Вікторівна |
Нагороди | «За розвиток науки, техніки і освіти» (І та ІІ ступенів), |
У 1976 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка з відзнакою.
У 1976—1981 рр. працював помічником першого заступника голови, заступником завідувача відділу, завідувачем відділу виконкому Львівської міської Ради народних депутатів.
У 1981—2003 рр. працював на юридичному факультеті Львівського державного (потім — національного) університету імені Івана Франка на посадах старшого викладача кафедри, доцента кафедри, професора кафедри, завідувача кафедри кримінального права та кримінології.
Навчався у аспірантурі (1984—1985 рр.) та докторантурі (1989—1992 рр.) Київського державного (тепер — національного) університету імені Тараса Шевченка.
У 1985 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а у 1993 р. — на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. У 2001 р. присвоєно звання професора.
З вересня 2003 р. працював у Львівському державному університеті внутрішніх справ, де обіймав посади декана факультету економічної безпеки, завідувача кафедри кримінального права і кримінології; з лютого 2006 р. до березня 2007 р. — проректора з наукової роботи, а з березня 2007 р. по червень 2011 р. — першого проректора з навчальної та методичної роботи, з червня 2011 р. і до лютого 2014 р. — директора Навчально-наукового інституту права, психології та економіки Львівського державного університету внутрішніх справ, з лютого 2015 р. і до травня 2018 року — декана юридичного факультету, з 2-го травня 2019 року і до травня 2019 року — головного наукового співробітника університету.
З 2 травня 2019 року — член Вищої ради правосуддя (ВРП), член Другої Дисциплінарної палати[2].
Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019[3].
З 24 січня 2022 року почав виконувати обовʼязки голови Вищої ради правосуддя.[4]
7 травня 2022 року Етична рада ухвалила рішення про невідповідність Грищука критеріям професійної етики та доброчесності.[5][6] Так його було відсторонено від посади у Вищій раді правосуддя (ВРП), а його повноваження були призупинені до прийняття відповідного рішення зʼіздом представників юридичних ВНЗ та наукових установ, за квотою якого він був обраний до ВРП.[7]
За інформацією НАБУ, фігурує у справі плівок, записаних в кабінеті судді ОАСК Павла Вовка[8].
Цей розділ має надмірний обсяг або містить зайві подробиці неенциклопедичного характеру, а для підтвердження важливості викладеного матеріалу бракує надійності й авторитетності наведених у ньому джерел. (серпень 2022) |
В. К. Грищук є автором понад 380 наукових та навчально-методичних праць, з яких 11 монографій, 8 підручників (у співавторстві), 30 навчальних посібників (у тому числі 6 одноосібно, з яких два з грифом МОН України та три з грифом МВС України). Серед них:
Під керівництвом В. К. Грищука захищено 28 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук і 5 — доктора юридичних наук, сформована школа кримінального права у Львівському державному університеті внутрішніх справ.
Професор Грищук В. К. був головою спеціалізованої вченої ради К 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ з правом захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, членом п'ятьох редакційних колегій фахових видань з юридичних наук.
В. К. Грищук є членом Міжнародної поліцейської асоціації (ІРА), членом Президії Ради вищих юридичних навчальних закладів України.
Впродовж 1989—2001 рр. В. К. Грищук був науковим консультантом комітетів Верховної Ради України, де брав участь у розробці та доповненні більше 70 законопроєктів.
З 15 лютого 2007 р. по червень 2011 р. — член експертної Ради ВАК України з юридичних наук.
В. К. Грищук з 2002 року і до 2017 року входив до складу Вченої ради Люблінського католицького університету імені Яна Павла II (Республіка Польща), де як професор цього університету брав участь у розвитку українсько-польського правничого діалогу, спрямованого на інтеграцію зусиль у справі взаєморозуміння між обома державами, доля яких століттями міцно пов'язана.
З 7 серпня 2019 року — член Комісії з питань правової реформи при Президентові України.
За активну діяльність у справі виховання кадрів для органів внутрішніх справ України, розвиток відомчої науки та зміцнення міжнародної співпраці правоохоронців В. К. Грищук нагороджений відзнаками МВС України, зокрема, «За розвиток науки, техніки і освіти» I та II ступенів, «10 років МВС України»; має Почесний знак Міжнародного антикримінального та антитерористичного комітету «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності»; численні відзнаки Львівської обласної державної адміністрації.
За значні успіхи в науковій та навчально-методичній роботів професор Грищук В. К. відзначався юридичною громадськістю України. Так, у 2006 році його навчальний посібник «Кримінальне право України. Загальна частина» удостоєний дипломом VI Всеукраїнського конкурсу на найкраще юридичне видання, що проводився спілкою юристів України. У 2007 році Союз юристів України присвоїв йому почесне звання «Видатний юрист України». В цьому ж році він став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Юрист року 2007» у номінації «Юрист-вчений».
Монографічні праці професора Грищука В. К. неодноразово відзначалися за наслідками всеукраїнських конкурсів наукових робіт у галузі права. Зокрема, номінаційний комітет Євразійської асоціації правничих шкіл та правників відзначив премією імені Ярослава Мудрого за найкраще науково-правниче видання його монографії:
24 грудня 2011 року Грищука В. К. обрано академіком Академії наук вищої освіти України, а 6 березня 2012 року — членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.
Донька — Оксана Грищук (нар. 12 жовтня 1977 р.) — професор кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.