Loading AI tools
село Болградського району Одеської області. Адміністративний центр Городненської сільської громади. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Горо́днє — село Болградського району Одеської області (Україна) населенням у 5104 особи. Попередні назви села — Градіна, до 1945 року — Чийшія.[1] Адміністративний центр Городненської сільської громади. Є одним із найстаріших болгарських сіл півдня України.
село Городнє | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Св. Петра і Павла | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | Болградський район | ||||
Тер. громада | Городненська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51060090010098049 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 5104 | ||||
Площа | 5,14 км² | ||||
Густота населення | 993 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 68712 | ||||
Телефонний код | +380 4846 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 45°53′24″ пн. ш. 28°50′48″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
80 м | ||||
Водойми | Великий Катлабуг | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 68712, Одеська обл., Болградський р-н, с.Городнє, вул.Широка,39 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Село розташоване за 35 км від районного центру Болград та за 25 км від залізничної станції Чадир-Лунга (Молдова). Простягається по берегах річки Великий Катлабуг.
Археологічні знахідки, виявлені на території села, відносяться до епохи пізньої бронзи. Поблизу нього знайдено також керамічні вироби римського, скіфського, сарматського і слов'янського часів.[1]
Заснування Чийшії пов'язане з переселенням болгар до Російської імперії після російсько-турецької війни 1806 — 1812 років. Рятуючись від переслідування турків, перейшли Дунай та оселились тут у 1813 році сім'ї Богоєвих, Іванових, Мильковських, Генових. Назва села Чийшія — татарського походження, у перекладі — «волога долина».[1]
Оселившись у місцевості з родючими ґрунтами і багатими пасовиськами, жителі Чийшії займались хліборобством та скотарством. Визначне місце у господарстві посідало й городництво, у зв'язку з чим, починаючи з 1827 року, село часто стали називати Градіна, болгарською — город. Дослідник цього краю Аполлон Скальковський також підкреслював, що жителі Чийшії (або Градіни) — добрі хлібороби і винороби.[1]
14 листопада 1945 року було перейменовано село Чийшия Новоіванівського району на село Городнє і Чийшийську сільраду — на Городнянську.[2][3]
Згідно із переписом 1989 року, населення села становило 5476 осіб, 2659 з яких чоловіки та 2817 —жінки.[4]
За переписом населення 2001 року у селі мешкало 5090 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою згідно даним перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
болгарська | 93,75 % |
російська | 2,90 % |
українська | 1,49 % |
гагаузька | 0,92 % |
молдовська | 0,47 % |
циганська | 0,35 % |
білоруська | 0,02 % |
вірменська | 0,02 % |
В селі працюють народний ансамбль «Ізвор» Городненского будинку культури, народний оркестр болгарських народних інструментів «Чийшія». Колективи є учасниками всеукраїнських та міжнародних фестивалів.
У селі Городнє з 2018 року проходить Міжнародний фольклорний фестиваль народної творчості «Бессарабія Folk». Серед учасників першого фестивалю були представники різних куточків української Бессарабії — сіл Городнє, Кубей, Дмитрівка, Нові Трояни, Каракурт, Криничне (Болградського району), Кам'янка, Утконосівка (Ізмаїльського району), Камчик (Білгород-Дністровський район), Рівне (Татарбунарський район), Виноградівка (Тарутинський район), м. Рені, а також танцювально-співочий колектив з міста Тараклія (Молдова). Колективи є носіями болгарської, української, гагаузської, молдовської культур.[7][8][9][10][11]
Географія учасників другого фестивалю розширилася за рахунок Болгарії. У номінації «Соло» перемогли Сергій Нейчев (с. Кирнички Ізмаїльського району) та Євгенія Шлапак (с. Городнє Болградського району). Серед вокальних ансамблів — «Дулакчія» (с. Розділені Арцизького району). Кращі хореографічні колективи — старша група ансамблю «Ізвор» (с. Городнє) та «Колорит» (с. Кам'янка Ізмаїльського району). Переможці отримали сертифікати на участь в етнофестивалі «Рожен» у Болгарії.[12]
Дата проведення третього фестивалю анонсована на 2 травня 2020 року. Заявки приймаються у чотирьох номінаціях — танцювальний, вокальний колектив, соло й театральна постановка.[13]
Головним спонсором етнофестивалю від заснування є Громадська організація «Центр розвитку Бессарабії» (засновник — меценат Віктор Куртєв).[14]
Село Чийший славиться на всю Бесарабію ароматною мірудією – спецією та місцевим спеціалітетом. Адже понад двісті років тому до цих країв переселилися болгари з Балкан. І, приїхавши до Бесарабії, предки привезли із собою не лише виноградну лозу та овець, вони приїхали зі своїми спеціями та своїми традиціями їхнього вирощування та виробництва. Так тут з'явився чукан піпер (бесарабський спеціалітет - червона сушена паприка подрібнена вручну) і мірудія - суміш висушених і подрібнених ароматних трав.[15]
Місцеві голубці мають назву «гушки». В пропарене листя винограду загортають начинку, яка складається з рису чи булгуру, готують їх з додаванням певних трав: кропу, петрушки, м'яти.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.