Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гомельський район (біл. Гомельскі раён) — адміністративна одиниця на сході Гомельської області. Адміністративний центр — місто Гомель.
| Гомельський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Гомельскі раён | ||||
| ||||
 | ||||
| Район на мапі області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Білорусь | |||
| Область: | Гомельська область | |||
| Населення: | 70 561 (2019) | |||
| Площа: | 1970 км² | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Гомель | |||
| Районна влада | ||||
| Вебсторінка: | http://www.gomel.gomel-region.by/ | |||
| Голова РДА: | Володимир Майоров | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
Гомельський район налічує понад 21 сільську раду:
Площа району становить 2094 км². Поверхня території переважно низинна, більша частина перебуває в границях Гомельського Полісся (Придніпровська низовина), північно-західна частина — у границях Чечерської рівнини (згідно з фізико-географічним районуванням Білорусі). Загальний ухил з півночі на південь. 93% території перебуває на висоті 120–140 метрів над рівнем моря. Найвища точка — 160 м над рівнем моря (на сході від села Зябровка), найнижча — 111 метрів (уріз річки Сож). Корисні копалини: 52 родовища торфу із загальними запасами 9,52 млн т, найбільш великі з яких Водопій, Кобилянське, Жеребно-Лошадине болото; 2 родовища глини: Будіщанське й Єремінське 1-і; 4 родовища піску: Будіщанське, Осовцовське, Гадічевське й Єремінське. Середня температура в січні −6,9 градусів, в липні +18,6 градусів. опадів 590 мм на рік. Вегетаційний період 193 доби. Основна річка — Сож (тече з північного сходу на південь) з лівими притоками Іпуть з Хоропуттю, Терюхою, Уть, Немильня з Биковкою і правими Узой з Іволькою. Густота річкової мережі 0,35 км/км². Довжина меліоративної мережі 6,5 тис. км, у тому числі відрегульованих водоприймачів 82 км, магістральних і підводних каналів 679 км, що регулюють 601 км, закритої мережі дренажу) 3,24 тис. км². (1991).
Ґрунту сільгоспугідь (%): дерено-підзолисті 33,1, дерено-підзолисті заболочені 27,5, заплавні (алювіальні) 14,8, дернові й дерново-карбонатні заболочені 13,4, торф'яно-болотні 11,2; по гранулометичеському складу (%): піщані 40,8, суглинні 24,8, супіщані 23,2, торф'яні 11,2. Середній бал бонітета 34, на окремих ділянках від 22 до 57. Під лісом 35% території району. Соснові ліси займають 70%, березові 10%, дубові 10%, чорноольхові 6,4%, осикові 2,3%. У Гомельському районі перебуває курорт республіканського значення — Ченки.
У ландшафтному відношенні більша частина району перебуває в границях поліської ландшафтної провінції (Дніпровсько-Сожський ландшафтний район, Тереховський ландшафтний район), північна частина — у границях предполіської провінції (Беседсько-Сожский ландшафтний район). Основні типи ландшафтів: аллювиально-террасированні, моренно-зандрові й повторно^-моренні.
Район був утворений 8 грудня 1926 року в складі Гомельського округу: частина району до 1927 року входила в Дятловицький і Носовицький райони. До липня 1930 р. перебував у Гомельській області, 10 лютого 1931 року він був скасований, але 27 липня 1937 року — відновлений. 15 січня 1938 року став частиною Гомельської області. 15 січня 1962 року в його склад увійшла частина Уваровицького, а в 1965 — Добруського району.
Населення Гомельського району на 1 січня 2005 року становило — 71 445 чоловік [1], у тому числі 12106 — до 16 років, 42902 — від 16 років до пенсійного віку, 16437 — старше працездатного віку. Основна частина (69,5 тис.) проживає в сільській місцевості. У районі налічується 188 сільських населених пунктів, а також селища міського типу Костюковка (ставиться до Залізничного району м. Гомеля) і Більшовик. На території Гомельської області 25 сільрад[2]: Більшовицька сільрада (316), Азделинська (1286), Бобовицька (1545), Глибоцька (701), Грабовська (1821), Давидовська (1796), Долголіська (1881), Дятловицька (969), Єреминська (7515), Зябровська (2266), Красненська (7525), Марковицька (1187), Поколюбицька (5900), Приборська (1877), Прибитковська (5831), Рядня-Маримоновська(900), Старобелицька (664), Телешевська (1445), Тереницька (882), Терешковицька (2690), Терюхська (3746), Улуковська (9388), Урицька (3652), Ченковська (3634), Черетянська (1304), Шарпіловська (724).
Прилягання до великого обласного центра визначило спеціалізацію сільськогосподарського виробництва. Основні галузі сільського господарства — м'ясо-молочне тваринництво, овочівництво, картоплярство. Розвинене птахівництво.
Є кілька родовищ нафти в Жовтневому районі, нафтобаза біля селища Бурштиновий.
Транспортна інфраструктура включає залізниці Берестя — Брянськ, Санкт-Петербург — Київ, Гомель — Бахмач, Гомель — Мінськ а також автодороги на Брест, Брянськ, Могильов, Мінськ, Чернігів.
На ріці Сож здійснюється судноплавство.
На території району розташовані братські могили радянських воїнів і партизан у селищах Буділка, Калініно, у селах Червоне, Поколюбичі, Телеши, Пороша, Ченки, Шарпіловка. Пам'ятники на честь підпільників, замучених окупантами в 1943 році (сел. Михальки), на честь захисників Гомеля, що загинули в серпні 1941 року (сел. Поколюбичі), на місці розташування партизанського загону «Більшовик» і Гомельського підпільного обкому КП(б)Б (5 км на південний захід від Новобелицького району м. Гомеля, «Партизанська криница»), землякам, що загинули під час німецько-радянської війни у сел. Бобовичі, Єремино, Клімовка, Поколюбичі й ін.
Пам'ятники архітектури: церква в сел. Гадичево (1-а пол. XIX століття), церква Різдва Богородиці в сел. Глибоцьке, садибний будинок у сел. Кореневка (2-а пол. XIX століттяа), Миколаївська церква й садиба в дер. Стара Белица (кін. XVIII — 1-а пол. XIX століття), Успенська церква в дер. Камишевка (1865–1868 роки).
В районі народились:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
