Гаї-Розтоцькі
село в Україні у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гаї́-Розто́цькі — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Гаї-Розтоцькі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Тер. громада | Залозецька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61040130060096436 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1785 до н.е | ||||
| Населення | 1 113 | ||||
| Площа | 15 км² | ||||
| Густота населення | 69,6 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 47232 | ||||
| Телефонний код | +380 3540 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°49′14″ пн. ш. 25°24′35″ сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64 | ||||
| Карта | |||||
  Гаї-Розтоцькі | |||||
 Гаї-Розтоцькі | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.[1]
Населення — 1113 осіб (2012 р.).
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1050 | 100% |
Перша писемна згадка — 1785 рік. Землі належали в XVI ст. до Олеських маєтностей і були власністю воєводи Мартина Каменецького, а потім магнатів Вишневецьких та Потоцьких.
Розбудовуватися почало після великої пожежі 1830 року, яка майже повністю знищила розташовані поблизу Залізці. Вихідці з них, викупивши шмат землі у монастиря святого Августина, заснували поселення. Село розкинулось на берегах ярів і урочищ. Земля тут глиниста, придатна до вирощування садів. Селяни називали себе міщанами, бо походили з міста. Займалися садівництвом і бджільництвом. Зібраний урожай і мед возили до Тернополя, Львова, та навіть до Варшави і Гданська, від чого мали великий прибуток. Крім садівництва, у Гаях Розтоцьких робили вози, бочки, виправляли шкіри й ткали.
Недалеко від села є Гостра гора, вкрита мішаним лісом, — з покладами вапняку, який також є на Ушеровій горі й Шведовому камені. Ці гори є початком хребта Товтрів, що беруть початок у Підкамені. На Ушеровій горі (426 м над рівнем моря) був бастіон російських, а потім австрійських військ під час Першої світової війни. Шведів камінь також пов’язаний з військово-оборонною фортифікацією. Тут під час Північної війни (1705-1712 рр.) збудували укріплення шведські війська.
У часи Першої світової війни село було знищене, а населення виселене до Південної Австрії. Після війни культурне життя села підіймала молодь, що навчалась у Тернополі, Золочеві та Львові. У 30-х роках створено читальню "Просвіти", при якій утворились товариство "Січ" та кооператив "Згода". Був також духовий оркестр, яким керував Володимир Романевич.
Під час Другої світової війни до Червоної Армії насильно мобілізували 89 чоловіків (разом з Гаями-за-Рудою), 21 з них загинув. В селі була станиця "стрибків", яку роззброїли українські повстанці у 1944 р. У час визвольної боротьби 1940-1950 рр. населення Гаїв Розтоцьких брало в ній активну участь. Серед вояків УПА був навіть поляк Антін Яворський (розстріляний НКВД у 1945 р.). У лавах УПА боролися станичні Стефа Задвірна та Степан Левицький, зв’язкова Анастасія Левицька, кущовий провідник Антін Питляр ("Ярослав"), повстанці Олексій Левицький ("Грізний", "Олег"), Северин Хоміцький ("Музика"), Дмитро Нестор та Петро Левицький, бойовики СБ ОУН Ярослав Макар ("Олень"), Григорій Левицький ("Чорний") та Григорій Хоміцький ("Нечай"), районний референт пропаганди ОУН Заложцівського району Борис Питляр ("Явір") та підрайонний референт пропаганди Ярослав Питляр ("Байда")[3], повстанці Адольф Базан, Роман Баран, Василь Біляк, Іван Вихор, Ярослав Волинець, Михайло Кисіль, Катерина Левицька, Северин Максимів, Василь Рудакевич, Іван Сович[4].
До Першої світової війни була двокласна школа. Після війни, у 1925 році, збудовану нову чотирикласну школу. Директором був Петро Макар. У 1944 р. — школа семирічна, а з 1973 р. — середня.
Село газифіковане у 1999 р.
Гаї-Розтоцькі колишній Адміністративний центр Гаєрозтоцької сільської ради. Від 2020 року Гаї-Розтоцькі в складі Залозецької селищної громади. До села приєднано хутір Крутяки. Хутір Закамінь виключений з облікових даних у зв'язку із переселенням мешканців.
У селі є чинна мурована греко-католицька церква святого Вознесіння, збудована у 1992 році, капличка Божої Матері, 6 «фігур» та 2 кам’яні хрести.
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1974; скульптор В. Млинко, архітектор Л. Довбенчук), насипано символічну могилу воякам УПА.
Скульптура святого Миколая
У XVIII ст. в селі, в один момент, почали помирати діти від невідомої хвороби. Щоб смерті припинилися, родина Сідловських пожертвувала фігуру святого Миколая, яку встановили на межі Зборівського і Кременецького районів. Також було посаджено чотири липи. І тоді, недуга відступила.
Під час Другої світової війни німці прокладаючи воєнний шлях зрізали липи, а фігуру перенесли на подвір'я жителя села.
Після того, як припинився войовничий атеїзм скульптуру повернуто на первісне місце. Нині за фігурою доглядає прародичка фундатора Франка Сідловська.[5]
Фігура св. Антонія
Фігура св. Миколая
Діє гає-розтоцьке НВК (збудована у 1989 р.), Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Розтоцьке», фермерські господарства, крамниці, колишні колгоспні землі розпайовані.
Гає-Розтоцька ЗОШ І-ІІІ ступенів
Сільський будинок культури
Народилися
- Зіновій Моравський — український господарник, керівник у системі автомобільного транспорту Тернопільської області.
- Михайло Покиданець — український художник, вишивальник.
- проживав і похований доктор хімічних наук, професор Казимир Патриляк.
- проживав і похований килимар І. Покиданець.
- член Національної спілки журналістів України, краєзнавець Григорій Жук.
Центральна вулиця села
Стара студня біля хутора Крутяки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
