Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вітебська провінція (рос. Витебская провинция) — адміністративно-територіальна одиниця у Могилівській губернії та Псковській губернії Російської імперії в 1772-1776 роках. Центр — місто Вітебськ[1].
Вітебська провінція | ||||
Центр | Вітебськ | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1772 | |||
Ліквідовано | 1776 | |||
Площа | 12 401 км² (1776) | |||
Попередники | Вітебське воєводство | |||
Наступники | Вітебська губернія |
Вітебська провінція у складі Могилівської губернії 28 травня 1772 року була створена указом російської імператриці Катерини II з частин теренів Вітебського воєводства Великого князівства Литовського у Речі Посполитій, що були анексовані Росією під час Першого розділу Речі Посполитої[2].
У серпні 1772 р. було вирішено в Росії, що м. Вітебськ з цією провінцією передати під сусідню Псковську губернію[3]. 23 листопада 1772 р. був опублікований указ Сенату Російської імперії, який підтвердив поділ на провінції Псковської й Могилівської губерній[4]. Врешті Псковська губернія з центром у м. Опочка складалася з 5 провінцій[5]:
22 липня 1773 р. оголошено указ про поділ Вітебської провінції на повіти з центрами в м. Веліжі, м. Городку й м. Вітебську[7].
У листопаді 1775 р. вийшла нова «Установа для управління губерніями», згідно з яким провінції були ліквідовані[8]. Однак, фактично поділ на провінції ще існував при створенні Полоцької губернії в серпні 1776 р.[9]. У 1777 р. оголошено указ про поділ Полоцької губернії на повіти[10], але введення в Полоцьку губернію «Установи для управління губерніями» 1775 р. відбулося лише у травні 1778 р. після указу 10 січня 1778 р.[11].
У складі Полоцької губернії тоді заснували 11 повітів: Полоцький[ru], Дрісенський[ru], Себезький[ru], Невельський[ru], Дінабургський, Режицький[ru], Люцинський[ru], Вітебський[ru], Веліжський[ru], Городокський[ru] та Суразький[ru]. Після 3-го поділу Речі Посполитої 1793 р. через нові анексовані терени було створено 12-й, Лепельський повіт[ru]. У 1796 р. утворено Білоруську губернію із центром у м. Вітебськ, а у 1802 р. утворена Вітебська губернія із центром у м. Вітебськ.
Площа 851 284 десятини. Включала 7 містечок, 166 сіл, 2910 малих сільських поселень, державним володінням була Вітебська економія і 17 староств з часу Великого князівства Литовського, серед яких найбільшими були Веліжське, Усвятське та Єзеріщенське.
Очолювалася воєводою (Юзеф Антоній Сологуб[ru]), при якому діяла Вітебська провінційна канцелярія.
Провінція була воєнізованою, тобто ділилася за колишнім військовим принципом території полку і «воєнізованих» комісарств (території кількох сотень).
Провінція підпорядковувалася губернській канцелярії й губернаторові у м. Опочка. Провінція управлялася провінційною канцелярією. Їй підпорядковувалися комісарства. У центрах комісарств перебували комісарські правління. Їм підпорядковувалося населення певної території. Основною одиницею комісарства були державні військові слободи. У них жили в основному військові обивателі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.