Loading AI tools
вулиця в Галицькому районі Львова. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вулиця Шота Руставелі — вулиця у Галицькому районі Львова, в місцевості Штіллерівка. Прямує від вулиці Зеленої до перехрестя із вулицями Франка і Стрийською. Прилучаються вулиці: Миколи Костомарова, Олександра Архипенка і Волоська та площа Петрушевича.
Вулиця Шота Руставелі Львів | |
---|---|
Місцевість | Штіллерівка |
Район | Галицький |
Назва на честь | Шота Руставелі |
Колишні назви | |
Яблоновського, Яблоновських, Карпатенштрассе, Яблоновских | |
польського періоду (польською) | Jabłonowskiego, Jabłonowskich |
радянського періоду (українською) | Яблоновських |
радянського періоду (російською) | Яблоновских |
Загальні відомості | |
Протяжність | 600 м |
Координати початку | 49°50′03″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. |
Координати кінця | 49°49′46″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. |
поштові індекси | 79005[1] |
Транспорт | |
Автобуси | № 3А, 4Н, 18, 53; № 1004 (приміський)[2] |
Тролейбуси | № 24, 25, 31[2] |
Маршрутні таксі | № 44[2] |
Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Шота Руставелі», «Стрийський ринок»[2] |
Рух | двосторонній |
Покриття | бруківка, асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—44 |
Архітектурні пам'ятки | кам'яниці №№ 8, 8-А, 18, 20, 22, 24, 32, 34, 36, 42, 44[3] |
Храми | Церква Ісуса Христа Святих останніх днів |
Державні установи | проєктний інститут «Теплоенергопроект» |
Заклади культури | артцентр «Я галерея» |
Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
Забудова | класицизм, віденська сецесія, конструктивізм[4] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2630348 |
Мапа | |
Вулиця Шота Руставелі у Вікісховищі |
Початкова назва вулиця Яблоновського походить із 1863 року. 1871 року перейменовано на Яблоновських. У листопаді 1941 року під час німецької окупації перейменована на Карпатенштрассе. У червні 1944 знову повернено назву Яблоновських. Сучасна назва на честь грузинського поета часів середньовіччя Шота Руставелі — від грудня 1944[5].
В архітектурному ансамблі вулиці Шота Руставелі присутні класицизм, віденська сецесія, конструктивізм[4]. Переважна більшість будинків на вулиці внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
№ 2 — житловий будинок (інша адреса — вулиця Зелена, 6), збудований 1901 року для Доміцелі Клімович. Архітектор Володимир Підгородецький, скульптурне оздоблення, ймовірно, Петра Війтовича[6].
№ 4 — за цією адресою у 2002 році відкрився торговельний центр ДП «Державний ювелірний завод» — це окремий структурний підрозділ заводу, що спеціалізувався на розробці та виробництві ювелірних прикрас з діамантами із сплавів 750°, так званого білого золота. До складу підрозділу увійшли: магазин-салон, пункт обміну брухту дорогоцінних металів на ювелірні вироби та фірмовий ювелірний магазин «Галицькі золотарі»[7].
№ 7 — будівля проєктного інституту «Теплоенергопроект», споруджена 1965 року за спільним проєктом архітекторів П. Юдкіна та Лариси Кузьми-Скорик[8], добудова за проєктом архітектора М. Каневського[9]. Нині проєктний інститут функціонує як адмінбудівля, тому власник будівлі вирішив, що доцільно буде змінити її функціональне призначення, передбачивши в додаток до офісної функції влаштування готелю та добудову житла[10].
№ 8, 8а — колишня чиншова кам'яниця банкіра Міхала Стоффа, що виходить головним фасадом до вулиці Шота Руставелі й одночасно до площі Петрушевича, споруджена 1906 року у стилі орнаментальної сецесії проєктно-будівельним бюро Едмунда Жиховича за проєктом архітектора Владислава Садловського[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 262-м[3]. На другому поверсі будинку № 8 розташований артцентр Павла Гудімова «Я галерея», який було відкрито у вересні 2019 року[12].
№ 11 — у будинку міститься релігійна організація реставраціоністського походження Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони) у Львові.
№ 18, 20, 22 — сецесійні житлові будинки, збудовані у 1906—1907 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича[13]. Скульптурне оздоблення виконав Теобальд Оркасевич[14]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1658-м, 1659-м та 263-м відповідно[3].
№ 24 — житловий будинок у стилі сецесії, споруджений 1907 року за проєктом архітектора Саломона Рімера[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 664-м[3].
№ 26 — житловий будинок у стилі сецесії, споруджений 1907 року за проєктом Саломона Рімера[11].
№ 30 — колишній «Офіцерський дім», збудований у 1928—1930 роках для Фонду військового квартирування за конкурсним проєктом архітекторів Мар'яна Нікодемовича, Мечислава Штадлера, Стефана Брили. Другою чергою будівництва мали бути два тильних крила, які би виходили на вулицю Франка і утворювали курдонер. Однак цю частину проєкту ніколи не було реалізовано[15][16].
№ 32 — сецесійний житловий будинок, споруджений 1909 року за проєктом архітектора Августа Богохвальського[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 790-м[3].
№ 34 — кам'яниця, споруджена 1906 року за проєктом архітектора Станіслава Уленецького у стилі орнаментальної сецесії[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 265-м[3].
№ 36 — кам'яниця, збудована 1911 року за проєктом архітектора Генрика Заремби на замовлення Зигмунта Ґутвальда[17][18]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 266-м[3].
№ 42, 44 — кам'яниці, збудовані 1908 року у стилі сецесії для Софії Мрозовицької за проєктом архітектора Тадея Обмінського[11]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 1660-м, 2197-м[3].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.