Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рудни́цький Андрі́й Ма́ркович (4 грудня 1928, Львів — 26 серпня 2009 там само) — архітектор, професор Львівської політехніки, доктор архітектури, член Української академії архітектури, голова львівської організації Спілки архітекторів України.
| Рудницький Андрій Маркович | |
|---|---|
| Народження | 4 грудня 1928 |
| Смерть | 26 серпня 2009 (80 років) там же |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка»  |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Найважливіші споруди | Перший навчальний корпус НУ ЛП |
| Членство | Національна спілка архітекторів України і Наукове товариство імені Шевченка |
| Нагороди |  |
Народився 4 грудня 1928 у Львові. Батько Марко Рудницький — ветеран УГА, поручник, колишній в'язень табору в Тухолі. Пізніше працював товарознавцем у «Народній торгівлі». Мати — Юліанія з П'ясецьких, закінчила учительську семінарію та курси малярства і килимарства в Осипа Куриласа та сестер Кульчицьких. Від 1947 року працювала в Етнографічному музеї.[1]
Андрій Рудницький навчався у початковій Школі сестер василіянок, пізніше — в українських гімназіях у Львові, Криниці та Відні (під час війни родина кілька разів переїздила). Завершив навчання 1946 року у львівській середній школі № 44. 1946 року поступив на будівельний факультет Львівського політехнічного інституту на спеціальність «Архітектура». Серед викладачів з фаху — Іван Багенський, Адам Курилло, А. Шуберт, О. Луцик. Був головою студентського наукового товариства, відповідальним секретарем ради товариства. 1951 року завершив навчання з відзнакою, отримавши диплом інженера-архітектора. За особистою рекомендацією професора Івана Багенського вступив в аспірантуру при інституті (1951–1954). 1955 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Архітектура районної сільськогосподарської виставки». Від 1954 року — асистент, а з 1957 року — доцент кафедри «Архітектура» Політехнічного інституту (обраний за конкурсом). 1967 року обраний завідувачем кафедри архітектурного проєктування після Івана Багенського. 1971 року кафедру розділено на три спеціалізовані і Рудницький очолив одну з них — Містобудування, якою керував до 1982 року. Паралельно був деканом архітектурного факультету Львівської політехніки (1977—1991). Головував у Львівській організації Спілки архітекторів України (1983—1992). 1989 року в Ленінграді захистив докторську дисертацію на тему «Архітектурно-містобудівельні аспекти проблеми управління міським середовищем». 1991 року отримав звання професора. Член-засновник, а від 1992 року — дійсний член Української академії архітектури. Від того ж року дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, де був головою комісії архітектури та містобудування. 1992 року заснував першу в Україні кафедру реконструкції та реставрації архітектурних комплексів, яку очолював до 2002 року. Від 2002 до 2009 року професор на кафедрі містобудування. 1998 року очолив створену за його участі у Спеціалізовану вчену раду із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів у Політехніці. Паралельно від 1994 року професор на кафедрі архітектури Львівського сільськогосподарського інституту.[2] В різні роки був членом спеціалізованих вчених рад у Києві та Мінську. Член редакційної ради часопису «Галицька брама».[1]
Отримав низку звань, відзнак та нагород. Це зокрема: нагрудний знак Мінвузу СРСР «За відмінні успіхи у роботі», медаль «Ветеран праці», стипендія Президента України «Видатним діячам науки», звання «Заслужений працівник освіти України» (2004), Медаль Наукового товариства в Жешові (2006), відзнаки Львівської міської ради та Львівської облдержадміністрації. У листопаді 2008 року присвоєно звання «Почесний професор Національного університету „Львівська політехніка“».
Похований на 78 полі Личаківського цвинтаря.
Андрій Рудницький автор понад 200 наукових праць, зокрема ряду монографій.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
