Велике князівство Руське (1658—1659)

Вели́ке князі́вство Ру́ське (ВКР) — назва козацької України (у складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств), під якою вона, відповідно до умов Гадяцького договору, укладеного на козацькій раді 16 вересня 1658 року, мала увійти, як суб'єкт федерації, до складу Республіки Трьох Народів. Велике князівство Руське було викреслено при ратифікації договору Сеймом^[1].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Велике князівство Руське.

Велике князівство Руське
1658 – 1659
Печатка Виговського: історичні кордони на карті Республіка Трьох Народів. 1658 рік
Столиця	Київ
Мови	Українська
Форма правління	Князівство
Великий князь, Гетьман	Іван Виговський
Історичний період	Руїна
- Гадяцький договір	16 вересня 1658
- Ліквідовано	серпень 1659

Основні засади

За Гадяцьким договором передбачалися обмеження її внутрішньополітичного суверенітету, позбавлення прав на зовнішню політику, відновлення наявної до Хмельниччини системи соціально-економічних відносин.

Автором концепції Великого князівства Руського, а також першим і останнім його канцлером був Юрій Немирич, який у квітні 1659 року виступив з відповідною промовою перед депутатами сейму Речі Посполитої у Варшаві.

Спроби уряду Івана Виговського весною 1659 року домогтися включення до складу князівства Волинського, Подільського і Руського воєводств, збільшення козацького реєстру до 60 тисяч осіб та ліквідації унії зазнали невдачі.

Після проголошення Гадяцької угоди розпочинається московсько-українська війна (1658—1659), яка завершилася перемогою козацьких військ під Конотопом.

Проте, після цього, розпочався рух козацтва (за активної підтримки Москви) проти союзу з Польщею, і восени 1659 новий гетьман Юрій Хмельницький фактично скасовує угоду.

Див. також

Печатка Великого Гетьмана Князівства Руського

• Великі князі Руські
• Велике князівство Руське (1432—1435)

Примітки

1. «Под влиянием польской общественности и сильного диктата Ватикана сейм в мае 1659 г. принял Гадячский договор в более чем урезанном виде. Идея Княжества Русского вообще была уничтожена, равно как и положение о сохранении союза с Москвой. Отменялась и ликвидация унии, равно как и целый ряд других позитивных статей». Таирова-Яковлева Т. Г. Иван Выговский // Единорогъ. Материалы по военной истории Восточной Европы эпохи Средних веков и Раннего Нового времени. — М., 2009, вып. 1. — С. 249. — ISBN 978-5-91791-002-4.

Література

• В. Степанков. "Велике князівство Руське" // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — С. 77. — ISBN 5-325-00781-5.
• В. Горобець. Велике князівство Руське // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 88—89. — 808 с. — ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання

• В. М. Горобець. Велике князівство Руське [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 464. — ISBN 966-00-0734-5.
• Велике князівство Руське [Архівовано 17 лютого 2010 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Великим Князівством Руським Україна побула півроку [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]