Більський повіт (Седлецька губернія)

Більський повіт (рос. дореф. Бѣльскій уѣздъ, пол. Powiat bialski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1812) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Білостоцького воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Біла.

Більський повіт
Губернія	Седлецька губернія, Холмська губернія
Центр	Біла
Створений	1867
Скасований	1940
Площа	1311,0 (1885)
Населення	76 687[1] осіб (1897)
Наступники	Більський повіт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Більський повіт.

Положення

Повіт розташовувався на сході губернії. Межував на півдні з Володавським повітом, на заході — з Радинським, на півночі — з Костянтинівським повітом, а на сході — з Берестейським повітом Гродненської губернії. Обіймав площу 1311,0 версти²^[1].

Адміністративний поділ

Більський повіт, 1907

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:

• Добринь — с. Залісся,
• Заболоть — с. Заболоть,
• Кобиляни-Надбужи — с. Блотків,
• Кодень — с. Кодень,
• Костеневичі — с. Костеневичі,
• Костомлоти — с. Костомолоти,
• Ломази — с. Ломази,
• Любенка — с. Любенка,
• Межилісся — с. Межилісся,
• Піщаць — с. Полоски,
• Россош — с. Россош,
• Сидорки — с. Сидорки,
• Ситник — с. Ситник,
• Славатичі — с. Ганна.

Населення

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 32 031 українськомовних греко-католиків^[2].

В 1878 р. в повіті проживало 59 274 особи, з них: 36 120 православних (українців), 13 319 юдеїв, 9 494 римокатоликів (поляків і латинників), 233 протестанти і 109 мусульман.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 76 687 осіб (39 256 чоловіків і 37 431 жінка)^[1]. Найбільші міста — Біла (13 090 осіб) та Тереспіль (4107 осіб)^[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року^[3]:

Мова	Осіб	Відсоток
українська	29 202	38,08 %
польська	25 978	33,88 %
єврейська	16 662	21,73 %
російська	4 297	5,60 %
інші	548	0,71 %
Разом	76 687	100 %

Внаслідок указу^[ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 18 793 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм^[4]. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 22 089 православних і 46 968 римо-католиків^[4].

Інфраструктура

У 1906/1907 роках у повіті діяло 33 православних церков і 9 римо-католицьких костелів^[4].

Див. також

• Більський повіт (Гродненська губернія)
• Більський повіт (1919-1939)
• Більський повіт (Підляське воєводство)

Примітки

1. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
3. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Бельский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
4. Wiercieński H.^[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 18. (пол.)

Джерела

• Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
• Powiat bialski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 169. (пол.) (пол.)