Берестейський повіт (Російська імперія)

Бересте́йський пові́т (біл. Берасьцейскі павет, рос. Брестский уезд) — у 1795—1918 роках повіт Гродненської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Брест-Литовськ. Поділявся на 23 волості. Займав близько 4900 км² (4289 верст²). Більшість населення становили українці.^[1]

Берестейський повіт
Герб повіту
Губернія	Слонімське намісництво Литовська губернія Гродненська губернія
Центр	Брест-Литовськ
Створений	1795
Скасований	1921
Площа	4289 (1897)
Населення	218 432 осіб (1897)
Густота	50.9 осіб / верст²
Попередники	Берестейський повіт
Наступники	Берестейський повіт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берестейський повіт.

Історія

• 1795 — створений у складі Слонімського намісництва Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
• 1797 — увійшов до складу Литовської губернії Російської імперії.
• 1802 — увійшов до складу Гродненської губернії Російської імперії.
• 9 лютого 1918 — за Берестейським миром увійшов до Холмського губерніального староства Української Народної Республіки.
• 1919, лютий — частково окупований Польщею, що створила на його теренах власний Берестейський повіт.
• 1921 — перейшов під владу поляків повністю внаслідок польсько-радянської війни.

Волості

На 1913 рік до повіту входило 23 волості:

Великоритська волость Верховицька волость Військівська волость Вовчинська волость Високо-Литовська волость Дворцівська волость Дмитровицька волость Домачівська волость

Житинська волость Кам'янець-Жировицька волость Кам'янець-Литовська волость Косицька волость Лищицька волость Малоритська волость Мотикальська волость Міднянська волость

Олтуська волость Половецька волость Приборівська волость Радваницька волость Ратайська волость Рогацька волость Турнянська волость

Населення

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, населення повіту стоновили українці^[2].

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 85,5 %, євреїв — 12 %, німців — 1 %, поляків — 0,7 %, татар — 0,1 %^[3].

За переписом 1897 року чисельність населення становило 218 432 особи, з них у повітовому місті Бересті — 46 568 осіб^[4]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року^[5]:

Мова	Осіб	Відсоток
українська	140561	64,4 %
єврейська	45397	20,8 %
російська	17759	8,1 %
польська	8515	3,9 %
білоруська	3997	1,8 %
німецька	532	0,2 %
татарська	480	0,2 %
мордовська	453	0,2 %
інші	738	0,3 %
Разом	218 432	100 %

Примітки

1. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. Процитовано 17 березня 2024.
2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 361. (рос. дореф.)
3. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 155. (рос. дореф.)
4. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)
5. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)

Джерела

• (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.