Білоцерківський мирний договір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651, Білоцерківські статті — договір між урядом Речі Посполитої і гетьманом Війська Запорізького Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви. Посол вального сейму Речі Посполитої уніят Владислав Сіцінський своїм 1-м голосом не дозволив сейму затвердити цей договір.[1]
Білоцерківський мирний договір | |
---|---|
Тип | мирна угода |
Підписано | 18 вересня 1651 |
Місце | Біла Церква |
Підписанти | Річ Посполита і Гетьманщина |
Медіафайли у Вікісховищі |
Умови договору були важкими для Гетьманщини. За Білоцерківським договором Гетьманщина залишалася під владою Речі Посполитої.
- Шляхті Речі Посполитої поверталися маєтки у Брацлавському і Чернігівському воєводствах;
- територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;
- реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
- Гетьманщина була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.
- гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з Гетьманщини татарські загони.
- гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.
Народні маси Гетьманщини й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою.
Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти Речі Посполитої. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір у травні 1652 був анульований Богданом Хмельницьким.