Брацлавське воєводство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Брацла́вське воєво́дство (лат. Palatinatus Braclaviensiss, пол. Województwo bracławskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569 року) та Корони Польської у Речі Посполитій. Існувало в 1566—1793 роках.
Брацлавське воєводство | |||
---|---|---|---|
пол. Województwo Bracławskie | |||
| |||
Адм. центр | Брацлав | ||
Країна | |||
Регіон | Велике князівство Литовське Малопольська провінція | ||
Населення | |||
- повне | |||
Площа | |||
- повна | 31 660 км² | ||
Дата заснування | 1566 | ||
Дата ліквідації | 1793 | ||
|
Створене на базі земель Східного Поділля. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь та Україна[1]. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на півдні Русі. Головне місто — Брацлав. Очолювалося брацлавськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Брацлаві. Мало представництво з двох сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3-х повітів. Станом на 1793 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&031660.&&&&0031 660 км²[2]. Населення у 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0933410.&&&&00933 410 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Брацлавського намісництва Російської імперії.