![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/f7/Buxhoeveden-Wappen.png/640px-Buxhoeveden-Wappen.png&w=640&q=50)
Буксгевдени
сім'я / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Буксгевдени?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Буксге́вдени, або Буксгеве́дени (нім. Buxhoeveden[1]; рос. Буксгевдены) — німецький шляхетний рід. Первісно були бременськими міністеріалами. Володіли маєтком Буксгеведен (Нижня Саксонія, район Куксгафен, громада Локсштедт, село Бексгефеде). Споріднені із родом Роппів, з якими мають подібний герб. Вперше згадуються в документах під 1185 роком. Мали маєтки в Бременському та Верденському герцогствах. Брали участь в Лівонських хрестових походах, християнізації та німецькій колонізації Лівонії. Частина роду осіла в Лівонії й увійшла до складу балтійського німецького лицарства; вона володіла маєтками в Естляндії й носила баронський титул. Внаслідок підкорення Лівонії данцями та шведами отримала підтвердження своїх станових і майнових прав від данських і шведських королів. 16 грудня 1795 року одна з балтійських гілок роду отримала графський титул від прусського короля Фрідріха Вільгельма II[2]. Після приєднання Лівонії до Російської імперії отримали права російських дворян, зараховувалися до корінного Езельського дворянства Естляндської губернії. Право на графський титул підтверджено наказом російського імператора Павла І від 5 квітня 1797 року[2]; право на баронський титул визнано рішенням російського Сенату від 24 травня 1861 року[3]. Найвідоміший представник — Альберт фон Буксгевден, засновник Риги (1201), перший ризький єпископ (1199—1229), один із співзасновників Ордену меченосців.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/f7/Buxhoeveden-Wappen.png/320px-Buxhoeveden-Wappen.png)