Loading AI tools
російський імператор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Павло́ I (рос. Павел І; 1 жовтня 1754 — 24 березня 1801) — російський імператор (1796—1801). Герцог гольштейнський (1762—1773) і граф ольденбурзький (1773). Представник династії Гольштейн-Готторп-Романових. Син всеросійського імператора та гольштейнського герцога Петра III Гольштейн-Готторпа та російської імператриці Катерини II. Виховувався Микитою Паніним на ідеалах лицарства й аскетизму. Усунений від політично-державного життя матір'ю, яка, незважаючи на повноліття сина, відмовила йому в праві на російський престол; оселила його у Гатчині (1783), де він мав свій двір і невелике військо. Одружувався двічі: із гессенською принцесою Вільгельміною (Наталією) (1773—1776) та вюртемберзькою принцесою Софією-Доротеєю (Марією) (з 1776). Зійшов на трон після смерті ненависної матері. Запровадив суворі порядки при дворі й Санкт-Петербурзі: заборонив свята, феєрверки, танці; встановив комендантську годину і вимоги до одягу. Реформував військо за прусським зразком, боровся із корупцією в офіцерському корпусі. Обмежив дворянські права, гарантовані Катериною ІІ, відновив обов'язок дворянської служби на користь держави. У зовнішній політиці спирався на союз із Британією і Австрією, для стримування впливу революційної Франції, але згодом уклав альянс із Наполеоном (1800). Прихистив у Росії Мальтійський орден (1798). Санкціонував похід козаків до Британської Індії (1801). Завдав збитків британським інтересам у торгівлі на Балтиці. Збудував Михайлівський замок у столиці (1801). У середовищі дворян вважався тираном і деспотом за утиски і впровадження армійської дисципліни; опозиція поширювала чутки про його чухонське походження[1]. Був ексцентричною особою, страждав на неврастенію. Убитий своїми придворними під проводом військового губернатора столиці Палена, за мовчазної згоди власного сина і наступного царя Олександра І.
Павло I рос. Павел І | ||
Портрет Павла I Володимир Боровиковський, 1796 | ||
| ||
---|---|---|
6 (17) листопада 1796 — 12 (24) березня 1801 | ||
Коронація: | 5 (16) квітня 1797 | |
Попередник: | Катерина II | |
Наступник: | Олександр І | |
| ||
29 листопада 1798 — 12 (24) березня 1801 | ||
Попередник: | Фердинанд фон Гомпеш | |
Наступник: | Олександр І | |
| ||
1 липня — 14 грудня 1773 | ||
Попередник: | Кристіан VII | |
Наступник: | Фрідріх-Август I | |
Народження: |
20 вересня (1 жовтня) 1754 Санкт-Петербург | |
Смерть: |
12 (24) березня 1801 (46 років) Санкт-Петербург | |
Причина смерті: | колота рана і задуха | |
Поховання: | Петропавлівський собор | |
Країна: | Російська імперія | |
Релігія: | імперське православ'я | |
Рід: | Гольштейн-Готторп-Романови | |
Батько: | Петро III (рідний або названий батько) | |
Мати: | Катерина II | |
Шлюб: | Наталія Олексіївна (велика княгиня) і Марія Федорівна | |
Діти: | Олександр, Микола, Костянтин | |
Автограф: | ||
Монограма: | Монограма | |
Нагороди: | ||
Кристіан_Альбрехт_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Фрідріх_IV_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Фредеріка_Амалія_Данська | ||||||||||||||||
Карл_Фрідріх_(герцог_Гольштейн-Готторпу) | ||||||||||||||||
Карл_XI | ||||||||||||||||
Ядвіґа Софія Шведська | ||||||||||||||||
Ульріка Елеонора Данська | ||||||||||||||||
Петро ІІІ | ||||||||||||||||
Олексій Михайлович | ||||||||||||||||
Петро І | ||||||||||||||||
Наталія Наришкіна | ||||||||||||||||
Анна Петрівна | ||||||||||||||||
Катерина І | ||||||||||||||||
Павло I | ||||||||||||||||
Йоганн VI Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Іоанн Людвіг I | ||||||||||||||||
Софія Авґуста Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Георгій Фольрат фон Цойч | ||||||||||||||||
Крістіна Елеонора фон Цойч | ||||||||||||||||
Крістіна фон Вессенбах | ||||||||||||||||
Катерина II | ||||||||||||||||
Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський | ||||||||||||||||
Крістіан Авґуст Гольштейн-Готторпський | ||||||||||||||||
Фредеріка Амалія Данська | ||||||||||||||||
Іоанна Єлизавета Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Фредерік VII | ||||||||||||||||
Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська | ||||||||||||||||
Авґуста Марія Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
У внутрішній політиці Павло I сприяв поширенню поміщицького землеволодіння (дворянам було роздано близько 600 тис. державних селян, з них до 150 тис. в Україні); роздавав дворянам і урядовцям землі на Півдні України (на 1800 — близько 8 млн десятин); у грудні 1796 видав указ про закріпачення селян Півдня України, Дону і Приазов'я, одночасно указом про триденну панщину (1797) Павло I мав намір регламентувати повинності селян. Павло I, будучи противником політичних заходів Катерини II, скасував розпочаті нею перетворення (зокрема, в 1796 ліквідував намісництва, знову запровадив поділ на губернії), частково відновив судову систему, що існувала в 1760-70-х рр. (в Україні було поновлено діяльність Генерального земського і підкоморського суду; 1796). Страх російського уряду перед впливом ідей Великої Французької революції примусив Павла I ввести сувору цензуру, закрити приватні друкарні (1797), заборонити ввіз іноземної літератури (1800). Армія була реформована за прусським зразком.
Павло I продовжував традиційну для московського центру колоніальну національну політику щодо неросійських народів імперії.
Українські прихильники автономії сподівалися, з приходом до влади Павла І, на послаблення централістської політики російської адміністрації (у ній значну роль відігравали урядовці українського походження — Олександр Безбородько, Дмитро Трощинський, Віктор Кочубей, брати Андрій та Іван Гудовичі та ін.) щодо України. Ходили навіть чутки про відновлення гетьманства на чолі з сином Павла I великим князем Костянтином і регентом А. Гудовичем. Однак, єдине, що було зроблено урядом Павла I, це поновлено підкоморський суд (1796) та застосування норм магдебурзького права.
Разом з тим Павлом І видано указ що забороняє побудову церков «в малороссійском вкусе», себто в українському стилі (1801).
За Павла I Росія входила до так званої другої антифранцузької коаліції, вела воєнні дії проти республіканської Франції (Італійський та Швейцарський походи російської армії у 1799 під командуванням О. Суворова). Загострення суперечностей між Росією та її союзниками Англією та Австрією привели до розриву з Британською імперією (1800) та зближення Павла I з Наполеоном І Бонапартом.
Незадоволення внутрішньою та зовнішньою політикою Павла I широких дворянських та військових кіл, його психологічна неврівноваженість і самодурство викликали ряд змов придворної аристократії — т. зв. «Смоленська змова» 1798 та гвардійська змова 1800-01, яка завершилася вбивством Павла I в ніч з 11(23) на 12(24).3.1801 у Михайлівському замку. Російський престол зайняв його син Олександр I.
Мав позашлюбного сина Семена від фрейліни Софії Ушакової та доньку Марфу від Любові Баргард[джерело?].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.