![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/%25D0%25A2%25D0%25B0%25D0%25BC%25D0%25B3%25D0%25B0_%25D0%25BF%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD%25D1%2596_%25D0%25B1%25D0%25B0%25D1%258F%25D0%25BD%25D0%25B4%25D1%2583%25D1%2580.png/640px-%25D0%25A2%25D0%25B0%25D0%25BC%25D0%25B3%25D0%25B0_%25D0%25BF%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25BC%25D0%25B5%25D0%25BD%25D1%2596_%25D0%25B1%25D0%25B0%25D1%258F%25D0%25BD%25D0%25B4%25D1%2583%25D1%2580.png&w=640&q=50)
Берендеї
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Беренде́ї (дав.-рус. Береньдѣи), або Бірентичі (дав.-рус. Берендици), Біренте́ї (дав.-рус. Береньдѣи),[1] Берендичі (дав.-рус. Берендици)[1] — кочові племена торків, які зазнали тюрського впливу. Наприкінці XI—XIII ст. населяли лісостеповий кордон Русі. Тридцятитисячна орда берендеїв згадується у XII ст. в Угорщині. Історики не дійшли згоди щодо походження берендеїв — їх уважають як частиною об'єднання торків, так і нащадками кипчацького (половецького) роду Баяндур, представники якого могли закріпитися в еліті берендичів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%80.png/320px-%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%80.png)
Баяндур (також баюндур, баялдир, берендей) є одним з 24-х найдавніших племен тюрків-огузів, які, згідно з середньовічними джерелами, ведуть своє походження від стародавнього прабатька огузьких народів Огуз-хана.
У літописах берендеї виступають васалами руських князів. Із середини ХІІ ст. вони поступово входять до складу союзного військового об'єднання чорних клобуків.