Loading AI tools
колишній район у Житомирській області (Україна), що існував з 1925 по 2020 роки З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Берди́чівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Бердичівської округи і Житомирської області УРСР та України. Районний центр — м. Бердичів. Населення становить 29 174 осіб (на 1.08.2013). Площа — 865.2 км². Утворений 17 червня 1925 року.
Бердичівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Бердичівська округа Житомирська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР Україна | ||||
Область: | Бердичівська округа Житомирська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1820800000 | ||||
Утворений: | 17 червня 1925 року | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 28216 (на 1.01.2018) | ||||
Площа: | 865.2 км² | ||||
Густота: | 32,6 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4143 | ||||
Облікова картка: | Бердичівський район (1925—2020) | ||||
Поштові індекси: | 13300—13376 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Бердичів | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 29 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Села: | 59 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Томашевська Софія Броніславівна | ||||
Голова РДА: | Димидюк Людмила Вікторівна[1] | ||||
Вебсторінка: | Бердичівська РДА Бердичівська райрада | ||||
Адреса: | пл. Соборна, м. Бердичів, Житомирська обл., 13313 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Бердичівський район у Вікісховищі |
Район розташований в південній частині Житомирської області і входить до складу лісостепової зони. Клімат помірно континентальний, ґрунт розвитку рослинництва.
Житомирський район | ||
Чуднівський район | Андрушівський район | |
Вінницька область (Хмільницький район) |
Вінницька область (Козятинський район) |
До складу Бердичівського району входить 62 населених пункти, підпорядкованих одній селищній та 29 сільським радам. Одне селище міського типу смт. Гришківці.
Площі лісонасаджень складають понад 10 тис.га.
У районі є граніт, сировина для виробництва цегли та черепиці, камінь, каолін, будівельний пісок, торф.
Далеко за межами району відоме Райківське кам'яне родовище з видобутку природного каменю. Розвідувальні запаси кар'єру становлять 12 млн м³.
У Великогадомецькому родовищі розвідані великі запаси первинних каолінів. Досліджена на вміст каоліну територія займає 70 га із заляганням товстого шару цінної глини 7-14 метрів, що дозволяє видобувати її відкритим способом. Запаси каоліну сягають 83 млн м³. У промисловості він використовується як добавка при виготовленні паперу, парфумерії, скла, гуми, штучних шкір, пластмас, фарб, деяких засобів захисту рослин, є головним компонентом для виробництва керамічних і порцелянових виробів.
Бердичівський район утворений 7 березня 1923 року[2]. 27 березня 1925 центр Бердичівського району перенесений з Бердичева до Махнівки, а район перейменований на Махнівський[3].
17 червня 1925 року на території Бердичівської округи утворено новий Бердичівський район[4], до якого ввійшли:
15 вересня 1930 року район розформований[5] з віднесенням сільрад:
28 червня 1939 року, Указом Президії Верховної Ради УРСР, зі складу Бердичівської міської ради виділено сільську територію, з котрої утворено Бердичівський сільський район з центром у м. Бердичів у складі Житомирської області.
30 грудня 1962 року до складу району було включено весь Чуднівський район та частини Андрушівського та Житомирського районів, котрі було повернуто до попереднього складу районів в 1965 році, Чуднівський район відновлено роком пізніше[6].
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[7].
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну громаду, 3 сільські територіальні громади та 7 сільських рад, які об'єднують 62 населених пунктів та підпорядковані Бердичівській районній раді. Адміністративний центр — місто Бердичів, котре не входить до складу району[8].
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 15 806 | 3219 | 2230 | 4592 | 3778 | 1915 | 72 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 18 750 | 2983 | 2121 | 4249 | 4572 | 4401 | 424 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Чисельність району станом на 01. 01. 2007 року становила 31,6 тис. чол., у тому числі смт. Гришківці — 4,6 тис. чол.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[10]:
У виробничому відношення Бердичівський район — сільськогосподарський. Тому питанню розвитку сільського господарства приділяється належна увага.
Завершилось реформування сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно.
Відповідно до існуючих природно економічних умов у районі склався зерно-буряковий напрямок із розвиненим хмелярством у рослинництві та молочно-м'ясний у тваринництві. Провідними культурами району є озима пшениця та ячмінь, як займають 47 % у структурі посівних площ зернової групи.
Також розвинене хмелярство.
Територією району проходить автошлях E583.
У районі працює 180 аматорських колективів, 46 бібліотек, 49 клубних установ.
Стали традиційними проведення свят, оглядів, конкурсів народної творчості. Основним осередком культури району є районний будинок творчості.
У с. Скраглівка діють оздоровчі табори «Березовий Гай» та «Соколятко».
У с. Терехове розташований музей класика англійської літератури Джозефа Конрада.
До послуг населення центральна лікарня, поліклініка, 14 лікарський амбулаторій, 36 фельдшерсько-акушерських пунктів, 8 аптек.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бердичівського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 69,80 % (проголосували 17 659 із 25 299 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,83 % (11 095 виборців); Юлія Тимошенко — 18,25 % (3 222 виборців), Олег Ляшко — 7,61 % (1 343 виборців), Сергій Тігіпко — 2,70 % (476 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %. [11]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.