Loading AI tools
російська співачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Алла Миколаївна Баянова (справжнє прізвище Левицька; 18 травня 1914[4][5], Кишинів — 30 серпня 2011, Москва) — румунська, радянська і російська естрадна співачка, виконавиця російських пісень та романсів, авторка музики до багатьох романсів зі свого великого репертуару. Заслужена артистка Росії (1993)[6]. Народна артистка Росії (1999)[7].
Баянова Алла Миколаївна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 18 травня 1914[1][2] |
Місце народження | Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 30 серпня 2011[3][1][2] (97 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Причина смерті | злоякісна пухлина |
Поховання | Новодівичий цвинтар[2] |
Громадянство | Російська імперія, Румунія, СРСР і Росія |
Професії | співачка, композиторка, танцюристка |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | естрада |
Нагороди | |
abayanova.narod.ru | |
Файли у Вікісховищі |
Алла Баянова народилася 18 травня 1914 року в Кишиневі (тоді центр Бессарабської губернії) в артистичній родині. За словами подруги співачки Тетяни Стародумової, Алла Миколаївна насправді була на три роки старша, ніж зазначено в офіційних документах[8].
Батько — Микола Левицький, оперний співак (сценічний псевдонім Микола Баянов). Навчався співу у Антоніо Котоньї. Мати — Євгенія Олександрівна Скородинська (1882—1947), артистка кордебалету. Євгенія Скородинська походила з освіченої поміщицької родини, її батько — генерал Олександр Скородинський[9]. Предки по лінії матері — зі старовинного гетьманського роду Скоропадських, один з предків по лінії батька — видатний художник XVIII ст. Дмитро Левицький[10].
Наприкінці 1918 року, коли батько повернувся з фронту, Бессарабія увійшла до складу Румунії. Родина переїжджала з країни в країну, поки в 1921 році не влаштувалася у Франції, в Парижі. Аллу віддають навчатися до приватної школи при католицькому монастирі, а по четвергах вона також відвідувала гімназію для дітей російських емігрантів. Дебютувала на сцені помічником свого батька в ресторані «Казбек», у віці дев'яти років, а з 13 років (1927) виступала самостійно. У 1934 році родина переїхала до Румунії і оселилася в Бухаресті. Алла Баянова виконувала переважно російські та циганські романси, виступала спільно з Петром Лещенкком, Костянтином Сокольським і Олександром Вертинським, регулярно записувала пластинки. У 1936 році знялася в ролі співачки російсько-циганського ансамблю в польському комедійному фільмі (звуковому) Михайла Вашинського «Додек на фронті», виконавши пісню і танець з бубном.
У 1941—1942 роках піддавалася переслідуванням Сигуранці за виконання пісень російською мовою і була поміщена до концтабору[11][12].
Об'їздивши з гастролями весь світ, до СРСР з концертами Алла Баянова вперше приїхала тільки в 1976 році (у складі румунського естрадного ансамблю, давши декілька концертів в Українській РСР[13]). У 1989 році, отримавши радянське громадянство, оселилася в Москві в невеликій квартирі на Старому Арбаті. Незважаючи на поважний вік, почала активно концертувати містами Росії і брати участь у музичному житті. Акомпаніатори, з якими Алла Миколаївна працювала — Давид Ашкеназі, Віктор Фрідман та Михайло Аптекман. Вона входила до складу журі Московського Міжнародного конкурсу молодих виконавців російського романсу «Романсіада». Навіть в останні роки вона іноді давала концерти.
18 травня 2009 року в Московському театрі оперети відбувся ювілейний вечір Алли Баянової, присвячений 95-річчю з дня народження[14]. Це був останній вихід співачки на сцену.
30 серпня 2011 року померла в Першому Московському хоспісі[15]. Причиною смерті став лейкоз[16]. Аллу Баянову поховали на Новодівичому кладовищі 2 вересня 2011 року[17].
У 2013 році спадкоємицею співачки Наталією Должиковою був створений Фонд культурної спадщини Алли Баянової.
Алла Баянова була тричі заміжня.
Дітей у Алли Баянової не було, з нею жили її улюблені тварини: собаки та кішки, яких вона в різний час прихистила[21].
Аллі Баяновій присвоєні почесні звання:
За розпорядженням Уряду Москви в 2003 році на «Площі Зірок» на честь Алли Баянової встановлено пам'ятний знак.[24]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.