Атирауська область

Атирауська область (каз. Атырау облысы) — область в складі Казахстану. До 1991 року — Гур'євська область. Утворена 15 січня 1938 року. Центр — місто Атирау.

Атирауська область
Атырау облысы
Герб
Адм. центр	Атирау
Найбільше місто	Атирау
Країна	Казахстан
область	Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці Західноказахстанська область, Актюбінська область, Мангістауська область, Астраханська область ?
Номерний знак	E,06
Офіційна мова	казахська
Населення
- повне	673601 особа (2021[1])
- густота	5,68 осіб/км²
Етнікон	казахи — 91,5 % росіяни — 6,4 % корейці — 0,5 % татари — 0,5 %[2]
Площа
- повна	118 631 км²
Висота
- максимальна	221 м (гори Жельтау)
- мінімальна	−28 м (Прикаспійська низовина)
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	15 січня 1938
Аким	Бактикожа Ізмухамбетов
Вебсайт	офіційний сайт
Код ISO 3166-2	KZ-23
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атирауська область

Адміністративний поділ

№	Район, міська адміністрація	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Жилиойський район	29710,29	54195	51656	70156	84908	Кульсари	7	10
2	Індерський район	10875,96	27298	28802	30464	32502	Індерборський	7	13
3	Ісатайський район	16233,89	18418	21711	24643	26440	Аккістау	7	16
4	Кзилкогинський район	20609,13	31038	31145	30606	30445	Міяли	10	26
5	Курмангазинський район	20860,66	51593	55579	55502	55843	Курмангази	19	49
6	Макатський район	4874,75	26019	25193	29269	29481	Макат	3	4
7	Махамбетський район	9545,73	22869	24394	25959	28789	Махамбет	9	21
8	Атирауська м.а.	3769,00	199842	212786	258702	385193	Атирау	7	16

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Атирау	149 261	151 682	180 311	306 548
2	Кульсари	32 652	38 518	51 097	64 458
3	Томарли	2 657	3 050	5 036	18 879
4	Індерборський	11 232	11 433	12 915	15 664
5	Курмангази	10 719	12 419	12 750	14 532
6	Макат	14 010	12 593	14 266	13 837
7	Доссор	8 600	9 283	11 470	13 806
8	Єркінкала	2 099	2 536	3 333	10 939
9	Махамбет	7 123	6 685	8 012	10 685

Населення

Населення — 673601 особа (2021; 525301 у 2009^[3], 451266 у 1999, 431272 у 1989).

Національний склад (станом на 2016 рік^[4]):

• казахи — 547634 особи (92,12 %)
• росіяни — 33712 осіб (6,16 %)
• корейці — 3144 особи
• татари — 2329 осіб
• узбеки — 1462 особи
• українці — 771 особа
• каракалпаки — 664 особи
• азербайджанці — 496 осіб
• німці — 484 особи
• вірмени — 344 особи
• даргинці — 262 особи
• болгари — 239 осіб
• білоруси — 221 особа
• чеченці — 174 особи
• лакці — 139 осіб
• греки — 121 особа
• грузини — 114 осіб
• інші — 2201 особа

Зміна чисельності населення:^[5][6]

Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	451 928	▲ 457 215	▲463 466	▲472 384	▲480 687	▲490 369
Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▲509 123	▲520 982	▲532 020	▲542 987	▲555 198

Географія

Область розташована на Прикаспійській низовині, на північ і схід від Каспійського моря між низов'ями Волги на північному заході і плато Устюрт на південному сході.

Поверхня рівнинна, невеликі гори на півночі, на кордоні із Західно-Казахстанською областю (Індерські^[ru] — 150 м), на крайньому південному сході — гори Жельтау (221 м).^[7]

Велика частина Прикаспійської низовини лежить нижче за рівень океану, найнижча западина становить −28 м. На Прикаспійській низовині обширні масиви грядкових і барханних пісків (Рин-піски, Тайсойган тощо), поблизу дельти Волги бугри Бера.

Клімат різко континентальний, вкрай посушливий, зі спекотним літом і помірно холодною зимою. Середня температура січня — 3,4°С на півдні, —10,6°С на півночі; липня 26 °C на півдні, 24 °C на півночі. Опадів випадає від 100—116 мм на півдні до180—200 мм на рік на півночі, сніжний покрив нестійкий. Вегетаційний період 230 днів на півдні, 200 днів на півночі. Характерні сильні вітри — пилові бурі і суховії влітку.

Каспійське море у прилеглій до області частині має глибину менш ніж 50 м. Берегова лінія порізана мало, зустрічаються невеликі піщані коси й прибережні острови.

Вздовж північного узбережжя Каспійського моря тягнеться нерідко заболочена очеретяна смуга, в заплавах Урала і Емби — невеликі деревно-чагарникові хащі (тугаї). Лісами і чагарниками зайнято менше 1 % території області.

Збереглися багато диких тварин: хижі (вовк, лис корсак), гризуни (ховрахи, тушканчики, зайці — русак і толай), копитні (кабан, сайгак), птахи (дрохва, стрепет, степовий орел).

Економіка

Основу економіки Атирауської області складає нафтовидобуток.^[8] В області знаходяться такі нафтові родовища як «Тенгіз», «Даулетали», «Жана-Макат», «Боркілдакти», «Східно-Тегенське».

Найбільшими підприємствами регіону є:

• ТОВ «Тенгізшевройл» — виробництво сирої нафти, скрапленого вуглеводневого газу, сірки і осушеного газу.^[9]
• Виробнича філія «ЕмбаМунайГаз».
• Атирауський нафтопереробний завод

Примітки

1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
2. Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010^{[недоступне посилання]} (казах.), (рос.)
3. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 23 травня 2019.
4. Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
5. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 6 лютого 2013.
6. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року^{[недоступне посилання з травня 2019]} (казах.), (рос.)
7. «Topographic Maps». Гори Жельтау^{[недоступне посилання з червня 2019]} на Topomapper.com.
8. Промисловість Атирауської області [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
9. Сайт ТШО^{[недоступне посилання з червня 2019]} (казах.), (рос.), (англ.)

Джерела

• Офіційний сайт акімату Атирауської області [Архівовано 7 червня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (англ.), (рос.)
• Погода в Атирауській області. Казахстан [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Карта Атирауської області [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Rubricon.com.
• Казахстан. Атирауська область [Архівовано 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

	Астраханська область,  Росія	Західноказахстанська область	Актюбінська область
	Астраханська область,  Росія	Пн	Актюбінська область
		Зх    Атирауська область    Сх
		Пд
	Астраханська область,  Росія	Мангистауська область	Мангистауська область