Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Андре Мартіне (фр. André Martinet, 12 квітня 1908, Сент-Альбан-де-Віллар;— 16 серпня 1999, Шатне-Малабрі) — французький мовознавець, один з останніх великих теоретиків структуралізму. Зазнав впливу функціоналізму Празької школи. Автор робіт «Принцип економії у фонетичних змінах», «Принципи загального мовознавства» (перекладена на 13 мов), «Загальний синтаксис» та ін.
Андре Мартіне | |
---|---|
фр. André Martinet | |
Народився | 12 квітня 1908 Сент-Альбан-де-Віллар |
Помер | 16 серпня 1999 (91 рік) Шатне-Малабрі |
Країна | Франція |
Національність | Франція |
Діяльність | мовознавець, викладач університету |
Alma mater | Сорбонна[1] HU Berlin |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Колумбійський університет |
Науковий ступінь | agrégation d'anglaisd[2] (1930) |
Вчителі | Антуан Мейє і Fernand Mosséd[3] |
Відомі учні | Залізняк Андрій Анатолійович |
Аспіранти, докторанти | Henriette Walterd[4] Залізняк Андрій Анатолійович Jacqueline de La Fontinelled[5] Alain Bentolilad[6] Aziza Boucheritd[7] Claude Hagèged[8] Pierre Encrevéd[9] Louis-Jean Calvetd[10] Jean Mariottid[11] |
Членство | Modern Language Associationd[12] Société internationale de linguistique fonctionnelled[1] |
Відомий завдяки: | Структурна лінгвістика, праця «Принципи загального мовознавства» |
У шлюбі з | Jeanne Martinetd[13] |
Нагороди | |
Автограф |
Андре Мартіне студіював англійську мову. 1937 року захистив одночасно дві докторські роботи: «La Gémination consonantique d'origine expressive dans les langues germaniques» (Подвоєння приголосних експресивного походження в германських мовах) та «La Phonologie du mot en danois» (Фонологія слова в данській мові).
З 1938 до 1946 року був науковим директором Вищої практичної школи (École pratique des hautes études) в Парижі.
Після війни переїхав до Нью-Йорка. В 1946—1955 роках працював у США, в цей період був головним редактором журналу «Word», президентом Міжнародної асоціації допоміжної мови (розробила мову інтерлінгва), викладав в Колумбійському університеті. У 1955 році повернувся на роботу до Вищої практичної школи, а також обійняв посаду завідувача кафедри загальної лінгвістики в Сорбонні. Став першим президентом Європейського лінгвістичного товариства (Societas Linguistica Europea, SLE) - у 1966-1967 рр., а також заснував Товариство функціональної лінгвістики - 1976 р. та журнал Лінгвістика (La Linguistique) - 1965.
Андре Мартіне запровадив у мовознавстві поняття подвійного членування [14].
Був двічі одружений: з Карен Мартіне (до шлюбу Міккелльсен Серенсен — Mikkelsen Sørensen) та з Жанною Мартіне (до шлюбу Аллар).