Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жак Ле Гофф (фр. Jacques Le Goff, 1 січня 1924, Тулон — 1 квітня 2014, Париж) — французький історик-медієвіст, один із найяскравіших представників «Нової історії», що вийшла зі школи «Анналів», біля витоків якої стояли Марк Блок і Люсьєн Февр. Залишався вірним концепції тотальної історії. Перший директор Вищої школи суспільних наук (фр. École des hautes études en sciences sociales) (з 1975 по 1977).
| Жак Ле Гофф | |
|---|---|
| фр. Jacques Louis Le Goff | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jacques Louis Le Goff[1] |
| Народився | 1 січня 1924 Тулон |
| Помер | 1 квітня 2014 (90 років) X округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс, Франція[1] |
| Поховання | Ланесте[2] |
| Країна |  Франція |
| Національність | Франція |
| Діяльність | історик, учасник французького Руху Опору, медієвіст, дослідник |
| Alma mater | ліцей Людовика Великого Ліцей Т'єрd Вища нормальна школа |
| Галузь | історія Середньовіччя |
| Заклад | Вища школа суспільних наук (Париж) |
| Посада | президент |
| Вчене звання | професор |
| Вчителі | Charles-Edmond Perrind і Maurice Lombardd |
| Аспіранти, докторанти | Michel Lauwersd[3] Guy Lobrichond[4] Jean-Claude Schmittd[5] Odette Chapelotd[6] Jacques Chiffoleaud[7] Régis Labourdetted[8] Annie Cazenaved[9] Françoise Piponnierd[10] Arturo Roberto Firpod[11] Alain Boureaud[12] Mario Pilosud[13] André Guillermed[14] François Garnierd[15] Colette Ribaucourtd[16] Marie-Claire Gasnault-Beisd[17] Sophie Cassagnes-Brouquetd[18] Martin Nejedlýd[19] Pascal Michond[20] Rosa Maria Dessìd[21] Pierre Gibertd |
| Членство | Європейська академія[22] Польська академія наук Американська академія медієвістики[23] |
| Партія | Об'єднана соціалістична партіяd (1962) |
| Відомий завдяки: | історія Середньовіччя, історія культури, історія релігії, інтелектуальна історія (історія ідей), історія Європи |
| Нагороди | |
 Жак Ле Гофф у Вікісховищі | |
Жак Ле Гофф народився 1 січня 1924 року в місті Тулоні в родині вчителя. Навчався в гімназії в Тулоні, згодом у Марселі, а також у знаменитому Ліцеї Людовика Великого (фр. Lycée Louis-le-Grand) в Парижі. 1945 року почав вивчати історію у Вищій нормальній школі. 1950 року закінчив цей заклад з дипломом гімназіального вчителя історії. Того ж року Ле Гофф пройшов стажування в Карловому університеті в Празі.
В 1951—1952 роках навчався в Оксфордському університеті. З 1954 року працював асистентом у Лілльському університеті, а з 1958 року перейшов на наукову роботу в CNRS. У 1960 році Ле Гофф перейшов на роботу до Фернана Броделя у Практичну школу вищих досліджень, де в 1962 році став професором. З 1972 року, коли Бродель вийшов на пенсію, Ле Гофф очолив його кафедру, яка з 1975 року стала самостійною вищою школою (École des Hautes Études en Sciences Sociales). З 1977 року вийшов на пенсію. Помер 1 квітня 2014 року в Парижі.[24]
Фахівець з історії XIII століття, автор біографій Людовика IX Святого і Франциска Ассизького. Агностик Ле Гофф займав нейтральну позицію між релігійною апологією та атеїстичної критикою середньовіччя. Прихильник концепції Середньовіччя як особливої цивілізації, відмінної і від античної, і від новоєвропейської. Ле Гофф розвивав концепцію єдиної Європи, зокрема своєю участю в публікації наукової серії «Будувати Європу», кожен том якої присвячений окремому аспекту спільної Європейської історії (наприклад, том «Місто в Європейській історії»).
Ле Гофф з 1967 року був одним із редакторів журналу «Аннали», головного видання однойменної школи.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
