Loading AI tools
французький криміналіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Альфонс Бертільйон (фр. Alphonse Bertillon) — французький поліціянт, юрист і біометрист, що застосував методику антропометрії для правоохоронних органів, створивши систему ідентифікації на основі фізичних метрик. Антропометрія — перша наукова система, застосована поліцією, щоб виявляти злочинців. До цього часу злочинців можна було визначити лише по імені або фотографії. Цей метод у кінцевому підсумку витіснила дактилоскопія[3].
Альфонс Бертільйон | |
---|---|
Alphonse Bertillon | |
Народився | 24 квітня 1853 Париж, Франція |
Помер | 13 лютого 1914 (60 років) Париж, Франція |
Поховання | Пер-Лашез[1] і Alphonse Bertillon's tombd |
Громадянство | Франція |
Діяльність | поліціянт, антрополог, кримінолог, фотограф, криміналіст |
Галузь | History of anthropemetry#Bertillon, Galton and criminologyd |
Знання мов | французька[2] |
Заклад | Префектура поліції Парижаd |
Magnum opus | Identification anthropométriqued |
Батько | Луїс Вертільйонd |
Брати, сестри | Jacques Bertillond |
Нагороди | |
Бертільйон також запровадив уніфіковане фото під арештом. Фотографувати злочинців почали в 1840-х роках, усього за кілька років після винаходу фотографії, але тільки 1888-го року Бертільйон стандартизував цю процедуру.
Народився у Парижі, син лікаря, статистика і віце-президента антропологічного товариства Парижа доктора Луї Адольфа Бертільйона, а також онук натураліста і статистика-демографа Ашиля Гійара[4].
Працював писарем Першого бюро поліцейської префектури Парижа. Його завданням було заповнення карток опису особистості злочинців. У них раз у раз повторювалося: «високого», «низького», «середнього» зросту, «особа звичайна», «ніяких особливих прикмет». В якості альтернативи він вирішив скористатися наявними можливостями антропометрії[5].
Процес створення антропометричного методу зайняв у Бертільйона місяці. Він порівнював фотографії злочинців, форму їх вух і носів. Вимірюючи зріст, довжину і обсяг голови, довжину рук, пальців, стоп, він переконався, що розміри окремих частин різних осіб можуть збігатися, але розміри чотирьох, п'яти частин тіла одночасно не бувають однаковими[6].
Це і було основою методу. У своїх доповідях, що подаються керівництву, Бертільйон говорив, що треба розділити, наприклад, 90 000 різних карток так, що будь-яку з них можна буде легко знайти. Якщо на першому місці в картотеці позначена довжина голови і ці дані поділені на великі, середні і дрібні, то в кожній групі буде по 30 000 карток. Якщо на другому місці в картотеці позначена ширина голови, то згідно того ж методу, буде вже дев'ять груп по 10 000 карток. При обліку одинадцяти даних в картотечному ящику виявиться від трьох до дванадцяти карток.
Керівництво не підтримало Бертільйона з його ідеєю. Лише завдяки клопотанням його батька, людини відомої і шанованої, йому дозволено було займатися вимірами заарештованих і вести картотеку[5].
Перший результат прийшов майже через чотири роки з часу появи ідеї, всього за кілька днів до кінця випробувального терміну, встановленого Бертільйону його керівництвом. 20 лютого 1883 року робив заміри ув'язненого, який назвався Дюпоном. За своєю системою знайшов картку з аналогічними розмірами, яка належала людині з прізвищем Мартен, якого було заарештовано кілька місяців тому. 21 лютого паризькі газети опублікували перші статті у справі Дюпона (Мартена) і повідомлення про нову систему ідентифікації Бертільйона.
Протягом наступних трьох місяців Бертільйон ідентифікував ще 6, в серпні і вересні — 15 і до кінця року — 26 ув'язнених, при впізнанні яких старі методи відмовили. На той час число карток реєстратури досягло 7336. Жодного разу розміри реєстрованих не повторилися. За 1884 він ідентифікував 300 осіб[5].
Метод став дійсно працювати, його взяли на озброєння в багатьох країнах. Саме Бертільйон є винахідником і творцем картотечних систем реєстрації людей по будь-яким фізіологічним їх ознакам з метою і можливістю використання цих картотек для впізнання, для встановлення особи[7]. І багато в чому, мабуть, саме успіхи винайденого їм антропометричного методу підштовхували перших ентузіастів-дослідників дактилоскопії до створення системи такої реєстрації, яка дозволяла б тільки при наявності лише відбитків пальців рук знаходити у великих масивах дактилоскопічних карт ту, єдину, яка була б «рідною» для дактилокарти. Дактилоскопія, маючи набагато надійнішу систему реєстрації, і поклала кінець антропометричних методів Бертільйона.
Бертільйон свого часу запропонував особливу систему фотографування — магшот. Якраз в цей час з'явилася фотографія. Дані фотографії використовувалися як додаткові відомості до опису зовнішності. Зйомка велася анфас, в профіль і в три чверті оберту. Дослідник використав спеціальний стілець, в якому середина була опуклою, щоб людина не змогла рухатися, і щоб голову можна було тримати на одному рівні[8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.