Remove ads
наука про людство З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Антрополо́гія (грец. ανθρωπος — людина, λογος — наука) — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. У західній науковій традиції антропологія — це сукупність наук, пов’язаних із людиною та її діяльністю: біологічна антропологія (власне антропологія), соціальна антропологія (етнографія) тощо[1]. Як самостійна наука сформувалася в середині XIX століття.
Антропологічні дані мають перевагу перед іншими етногенетичними джерелами — археологічними, етнографічними, лінгвістичними, оскільки мова та культура можуть поширюватися шляхом запозичення у той час як антропологічні ознаки відіграють роль своєрідних «біологічних міток». Ці маркери зберігають свою інформацію, включно віддалені історичні епохи, через консервативність спадкових рис людства[2].
Антропологічні риси зберігаються більш надійно аніж ознаки культури. Навіть у випадку декількох поколінь метисації можливо виявляти вихідні антропологічні типи, тоді як культура, мова, традиційне господарство, релігія та мистецтво можуть зникнути або кардинально змінюватися протягом життя навіть лише одного покоління.[3]
Назва антропології з'явилася ще в Давній Греції, але в сучасному розумінні антропологія як наука сформувалась у XIX столітті. Тоді ж до антропології часто відносили психологію, етнографію і археологію. В США й Великій Британії до антропології і тепер відносять етнографію.
Більшість університетів на Заході розділяють антропологію на чотири основних напрямки:
Основні розділи антропології: морфологія людини, вчення про антропогенез, расознавство. З середини 20 століття посилено розвивається комплекс дисциплін, об'єднаних спільною назвою біологія людини (вивчення фізіологічних, біохімічних і генетичних факторів, що впливають на варіації будови і розвитку людського організму).
Напрями в самій антропології ще далеко не усталені. Здебільшого розрізняють:
Практично в антропології можна розрізняти два основні напрями:
Соматична антропологія досліджує в першу чергу тіло живих людей, застосовуючи для цього спеціальні антропометричні інструменти і прилади (див. Антропометрія). Описовий метод соматичної антропології полягає у ваговій характеристиці тіла та його частин окремо (голови, носа, очей, губ, грудей), волосяного покриву, кольору шкіри, у визначенні зросту і таке інше. Методами анатомії досліджуються особливості будови внутрішніх органів, методами ембріології — утробний розвиток людини, серологічними методами — склад крові. Соматична антропологія має значення в питаннях визначення реальних показників і співвідношень зросту різних груп населення (для взуттєвої, пошивної та ін. промисловості). Розділ соматичної антропології — криміналістична антропологія — використовує спеціальні методи, зокрема дактилоскопію, для точного встановлення особи та ін.
Палеоантропологія досліджує викопних людей і є основою для розв'язання багатьох питань антропогенезу. Крім краніометрії та остеометрії, палеоантропологія певною мірою використовує методи палеонтології, геології і археології.
Серед українських антропологів, що працювали у досовєцький період, найзмістовнішими були дослідження Хведора Вовка (1847–1918). З радянських антропологів українського походження значні дослідження провели В. Д. Дяченко, А. 3. Носов (Носів) і Л. П. Ніколаєв. В УРСР впродовж 1928—1930 рр. виходив щорічник Кабінету антропології АН УРСР «Антропологія».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.