Лео́н-Батті́ста Альбе́рті (14 лютого 1404, Генуя, Генуезька республіка — 25 квітня 1472, Рим, Папська держава) — італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва, автор проєктів архітектурних споруд в різних містах Італії ранішньої доби Відродження. Сам не будував, за його проєктами будували місцеві архітектори — практики. Його архітектурні ідеї, однак, мали значний вплив на розвиток архітектури Італії доби Високого Відродження. Леон-Баттіста Альберті створив новий тип католицького плану храму з урахуванням грецького хреста а також з архітектурними елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок.
Леон-Баттіста Альберті | |
---|---|
італ. Leon Battista Alberti італ. Leon Battista degli Alberti[1] | |
Народження | 14 лютого 1404[2][3][…] |
Смерть | 25 квітня 1472[6][3] (68 років) |
Поховання | Санта-Кроче[7] |
Релігія | католицька церква |
Країна (підданство) | Генуезька республіка |
Навчання | Болонський університет (1425)[5] |
Вчителі | Гаспарен де Бергамо[3] |
Діяльність | філософ, мовознавець, криптограф, поет, архітектор, теоретик архітектури, теоретик музики, музикознавець, скульптор, письменник, медальєр, художник, математик, драматург, органіст, науковець, митець, art theorist, humanist, посадова особа |
Праця в містах | Падуя[8], Рим[8], Флоренція[8], Феррара[8], Флоренція[8], Рим[8] і Болонья[9] |
Архітектурний стиль | італійське Відродження |
Найважливіші споруди | Базиліка Сант Андреа, Церква Сан-Себастьяно, De picturad, Apologi centumd, Tempio Malatestianod, De re aedificatoriad, Собор Санта-Марія Новелла, Палаццо Ручеллаі і De statuad |
Леон-Баттіста Альберті у Вікісховищі |
На широке розповсюдження ідей Альберті зіграли мода на античність в італійському суспільстві, авторитет самого Альберті, використання в творах вульгати (некласичного варіанту латини) і життя в Римі, що був відомим мистецьким центром тогочасної Італії.
Біографія
У вигнанні
Родина походила з Флоренції. Л.-Б. Альберті народився в місті Генуя, бо родину примусили покинути рідне місто з політичних міркувань. Заможність батьків дала змогу отримати добру освіту. Альберті сім років навчався в університеті міста Падуя, де опановував гуманітарні науки, а потім в університеті міста Болонья, де вивчав юридичні дисципліни. Отримав звання доктора права.
Доля подарувала Альберті зустріч з Томмазо Парентучеллі, священиком і гуманістом. Виходець з провінційної Сарцани, Томмазо Парентучеллі зробить блискучу кар'єру і стане папою римським під ім'ям Миколай V. Томмазо не забуде Альберті, коли знов зустріне того в Римі і буде підтримувати дружні стосунки до своєї смерті. А винахідник Альберті отримав можливість вивчати античність, писати трактати, розробляти різні наукові проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хліб і помешкання.
Закордонні подорожі
Після закінчення Болонського університету у 1428, був прийнятий у свиту кардинала Альбергаті. Разом з ним подорожував по Німеччині, Нідерландам, Франції.
У Римі
З 1432 прибув у Рим, де став працівником канцелярії папи римського, там служив майже 30 років. Стабільний фінансовий стан дозволив зосередитися на теоретичних проблемах в гуманітарних галузях.
Помер у Римі.
Друковані твори
- «Описи міста Рим»
- «Про переваги і недоліки науковців»
- «Про юриспруденцію»
- трактат «Про родину»
- трактат «Про архітектуру»
- повчальний твір «Застольні бесіди»
- математичний твір «Про принципи складання кодів», зараз втрачений тощо.
- «Про живопис»,
- «Про статую» і особливо
- «10 книг про будівництво», що є своєрідною архітектурно-будівельною енциклопедією 15 ст.
У своїх наук. роботах Альберті розробив основні теоретичні проблеми стилю Відродження в образотворчому мистецтві і архітектурі.
Серед інших досліджень Альберті, новаторських в своїй області, був трактат з криптографії, De componendis cifris, та перша італійська граматична система.
Твори
Значні архітектурні твори Альберті (проєкти): Палаццо Ручеллаї у Флоренції (1451—56), церкви Сан-Франческо у Ріміні (1446), Санта Марія Новелла у Флоренції (1470), Церква Сан-Себастьяно (Мантуя), базиліка Сант Андреа, Мантуя.
Архітектурні проєкти
- Головний фасад церви Санта Марія Новелла (1456 — 70)
- Палаццо Руччелаї (1446-51) (обидва у Флоренції)
- Церква Сан-Себастьяно (Мантуя)
- Базиліка Сант Андреа у Мантуї
- Церква Сан-Франческо (1447-68) у Ріміні (план перебудови готичного храму на ренесансний (Храм Малатести)
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.