Ріміні

Ріміні (італ. Rimini, лат. Ariminum) — місто та муніципалітет в Італії на узбережжі Адріатичного моря, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Ріміні.

Ріміні Rimini
Комуна
Країна	Італія
Регіон	Емілія-Романья
Провінція	Ріміні
Код ISTAT	099014
Поштові індекси	47900
Телефонний код	0541
Координати	44°3′0″ пн. ш. 12°34′0″ сх. д.
Висота	5 м.н.р.м.
Площа	135,48 км²
Населення	149 211 (01-01-2023)
Густота	1101,35 ос./км²
Розміщення
Мапа
Влада
Мер	Andrea Gnassi (31-5-2011)
Офіційна сторінка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ріміні (значення).

Ріміні розташоване на відстані^[1] близько 240 км на північ від Рима, 110 км на південний схід від Болоньї.

Населення — 147 578 осіб (2014)^[2]. Щорічний фестиваль відбувається 14 жовтня. Покровитель — San Gaudenzio di Rimini.

Українці в Ріміні

Після Другої світової війни в окрузі Ріміні були розташовані табори полонених, куди прибули також вояки 1 Української Дивізії Української-Національної Армії (див. Дивізія «Галичина») кількістю понад 10 000, що здали зброю британцям в Австрії у травні 1945. Від початку червня до 16 жовтня дивізійники перебували у таборі ч. 5-ц б. Беллярії, згодом до половини червня 1947 у таборі ч. 1 б. Мірамаре. Життя у таборі 5-ц б. Беллярії мало познаки тимчасовости; тоді внаслідок дій радянської репатріаційної місії зголосилося до повернення на рідні землі бл. 900 осіб (8,5 %). У таборі ч. 1 були кращі життєві умови, внутрішня організація табору мала військову структуру. Табір очолював комендант (генерал-хорунжий М. Краг, підполковник Р. Долинський, майор С. Яськевич) з штабом, з 7 відділами та 8 референтурами. Таборяни були поділені на 8 полків і частини окремого призначення. У Рімінському таборі, станом на 1946 р., було 9310 осіб, у тому ч. 288 старшин, 822 підстаршин та 8200 вояків.

Релігійну опіку таборяни одержували від 4 укр.-католицьких і одного православного душпастирів-капелянів Дивізії. Охорона здоров'я була під опікою 16 лікарів і досить великої кількості санітарів. Шкільництво охоплювало ряд шкіл: початкову (для малограмотних), гімназію, торг., учительську семінарію, сер. техн., однорічну рільничу, лісництва, драматичну, дяківську та ремісничу, з численними відділами; діяли різні курси і народний університет.

Культурно-освітня праця охоплювала: таборовий театр, хори «Бурлака», «Славута» і православний церковний хор, мистецьку спілку «Веселка», три оркестри, бандуристів і ревелерсів. Виходили: щоденник «Життя в Таборі», тижневик «Батьківщина», двотижневик «Юнацький Зрив», гумористично-сатиричний двотижневик «Оса», літературно-мистецькі й популярно-наукові журнали: «Наш Шлях» і «Гроно» та неперіодичні вид. Було організоване спортивне життя (серед ін. масове змагання за Відзнаку Фізичної Вправности), і діяли різні об'єднання (правників, учителів, інженерів, ремісничий цех з підвідділами, студентська громада, літературно-мистецький клуб, товариство філателістів, пластові гуртки, читальні «Просвіти»).

Особливу опіку над табором у Ріміні розгорнув єпископ І. Бучко як голова римського Українського Допомогового Комітету.

Демографія

Населення за роками:^[3]

Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 19 618 іноземців з 134 країн, серед них 4149 громадян країн Євросоюзу та 2888 громадян України.^[4]

Уродженці

• Джованні Авреліо Авгурелло (1456—1524) — італійський поет
• Федеріко Фелліні (1920—1993) — італійський кінорежисер та сценарист.

Сусідні муніципалітети

• Белларія-Іджеа-Марина
• Коріано
• Риччоне
• Сан-Мауро-Пасколі
• Сантарканджело-ді-Романья
• Серравалле
• Веруккіо
• Каттоліка

Галерея

• 
  Міст Тіберія
• 
  Маяк
• 
  Пляж
• 
  Piazza Cavour в центрі, 2004
• 
  Водограй Пінья
• 
  Via di Borgo San Giuliano
• 
  Хмарочос
• 
  Хмарочос
• 
  Piazza Cavour вночі
• 
  Пляж
• 
  Мол
• 
  Piazza Tre Martiri Tempietto del Bramante
• 
  Храм Малетестіано
• 
  Портрет Сігізмундо Малетеста, Лувр

Пляж

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Див. також

• Список муніципалітетів провінції Ріміні

Примітки

1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
2. Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
3. Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
4. Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.