Ріміні
муніципалітет в Італії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ріміні (італ. Rimini, лат. Ariminum) — місто та муніципалітет в Італії на узбережжі Адріатичного моря, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Ріміні.
| Ріміні Rimini | |||
|---|---|---|---|
| Комуна | |||
| |||
 | |||
| Країна | Італія | ||
| Регіон | Емілія-Романья | ||
| Провінція | Ріміні | ||
| Код ISTAT | 099014 | ||
| Поштові індекси | 47900 | ||
| Телефонний код | 0541 | ||
| Координати | 44°3′0″ пн. ш. 12°34′0″ сх. д. | ||
| Висота | 5 м.н.р.м. | ||
| Площа | 135,48 км² | ||
| Населення | 149 211 (01-01-2023) | ||
| Густота | 1101,35 ос./км² | ||
| Розміщення | |||
| Мапа | |||
 | |||
| Влада | |||
| Мер | Andrea Gnassi (31-5-2011) | ||
| Офіційна сторінка | |||
Ріміні розташоване на відстані[1] близько 240 км на північ від Рима, 110 км на південний схід від Болоньї.
Населення — 147 578 осіб (2014)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 14 жовтня. Покровитель — San Gaudenzio di Rimini.
Українці в Ріміні
Узагальнити
Перспектива
Після Другої світової війни в окрузі Ріміні були розташовані табори полонених, куди прибули також вояки 1 Української Дивізії Української-Національної Армії (див. Дивізія «Галичина») кількістю понад 10 000, що здали зброю британцям в Австрії у травні 1945. Від початку червня до 16 жовтня дивізійники перебували у таборі ч. 5-ц б. Беллярії, згодом до половини червня 1947 у таборі ч. 1 б. Мірамаре. Життя у таборі 5-ц б. Беллярії мало познаки тимчасовости; тоді внаслідок дій радянської репатріаційної місії зголосилося до повернення на рідні землі бл. 900 осіб (8,5 %). У таборі ч. 1 були кращі життєві умови, внутрішня організація табору мала військову структуру. Табір очолював комендант (генерал-хорунжий М. Краг, підполковник Р. Долинський, майор С. Яськевич) з штабом, з 7 відділами та 8 референтурами. Таборяни були поділені на 8 полків і частини окремого призначення. У Рімінському таборі, станом на 1946 р., було 9310 осіб, у тому ч. 288 старшин, 822 підстаршин та 8200 вояків.
Релігійну опіку таборяни одержували від 4 укр.-католицьких і одного православного душпастирів-капелянів Дивізії. Охорона здоров'я була під опікою 16 лікарів і досить великої кількості санітарів. Шкільництво охоплювало ряд шкіл: початкову (для малограмотних), гімназію, торг., учительську семінарію, сер. техн., однорічну рільничу, лісництва, драматичну, дяківську та ремісничу, з численними відділами; діяли різні курси і народний університет.
Культурно-освітня праця охоплювала: таборовий театр, хори «Бурлака», «Славута» і православний церковний хор, мистецьку спілку «Веселка», три оркестри, бандуристів і ревелерсів. Виходили: щоденник «Життя в Таборі», тижневик «Батьківщина», двотижневик «Юнацький Зрив», гумористично-сатиричний двотижневик «Оса», літературно-мистецькі й популярно-наукові журнали: «Наш Шлях» і «Гроно» та неперіодичні вид. Було організоване спортивне життя (серед ін. масове змагання за Відзнаку Фізичної Вправности), і діяли різні об'єднання (правників, учителів, інженерів, ремісничий цех з підвідділами, студентська громада, літературно-мистецький клуб, товариство філателістів, пластові гуртки, читальні «Просвіти»).
Особливу опіку над табором у Ріміні розгорнув єпископ І. Бучко як голова римського Українського Допомогового Комітету.
Демографія
Населення за роками:[3]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 19 618 іноземців з 134 країн, серед них 4149 громадян країн Євросоюзу та 2888 громадян України.[4]
Уродженці
- Джованні Авреліо Авгурелло (1456—1524) — італійський поет
- Федеріко Фелліні (1920—1993) — італійський кінорежисер та сценарист.
Сусідні муніципалітети
Галерея
Література
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.