Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області — поділ Полтавської області задля доцільнішого використання людських і природних ресурсів.
Від 17 липня 2020 року Полтавська область складається з 4 районів та 60 територіальних громад[1] у тому числі:
Усі райцентри області принаймні селища міського типу[3].Полтавська область займає друге місце в Україні за кількістю сільських населених пунктів — 1826, на першому Львівська з 1850.[4]
Середня густота населення — 56,29 осіб/км².
За попередніми підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. всього по Полтавській області нараховувалося 1 630,1 тис. мешканців, зокрема міського населення — 956,7 тис. чол. (58,7 %), сільського — 673,4 тис. чол. (41,3 %), чоловіків — 747,4 тис. осіб (45,9 %), жінок — 882,6 тис. (54,1 %). Жінок на 1000 чоловіків припадало 1181. У п'яти містах області населення становило: у м. Полтава всього 318 тис., із них чоловіків — 147,4 тис., жінок — 170,6 тис. У м. Кременчук населення 234 тис., у тому числі чоловіків — 108,1 тис., жінок — 125,9 тис. У м. Горішні Плавні із населеними пунктами, підпорядкованими міськраді, — 54,3 тис. чол., у тому числі міського 51,7 тис., сільського — 2,6 тис., чоловіків — 25,4 тис., жінок — 28,9 тис.; у м. Лубни 52,6 тис. населення, із них чоловіків — 23,9 тис., жінок — 28,7 тис.; у м. Миргород — 42,9 тис. жителів, із них чоловіків — 19,9 тис., жінок — 23 тис. осіб[5][6].
| № | Назва | Адміністративний центр | Адміністративний устрій |
|---|---|---|---|
| 1 | Кременчуцький | місто Кременчук | Адміністративний устрій |
| 2 | Лубенський | місто Лубни | Адміністративний устрій |
| 3 | Миргородський | місто Миргород | Адміністративний устрій |
| 4 | Полтавський | місто Полтава | Адміністративний устрій |
| № | Місто обласного значення |
Населення, жит. |
Площа, км² |
Густота, чол./км² |
Адміністративний центр |
Міста | СМТ | Села, селища |
Селищних рад |
Сільських рад (старостинських округів) |
Склад |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Гадяч | 24954 | 72 | 347 | — | 1 | 10 | 1 | Гадяцька міська рада * Біленченківський старостинський округ | ||
| 2 | Горішні Плавні | 54313 | 174 | 312 | — | 1 | 6 | * Міська рада Горішніх Плавнів * Дмитрівська сільська рада | |||
| 3 | Кременчук | 234073 | 96 | 2438 | — | 1 | — | — | — | — | Кременчуцька міська рада |
| 4 | Лубни | 52572 | 30 | 1752 | — | 1 | Лубенська міська рада | ||||
| 5 | Миргород | 42886 | 29 | 1479 | — | 1 | Миргородська міська рада | ||||
| 6 | Полтава | 317998 | 104 | 3058 | — | 1 | Полтавська міська рада |
| № | Міський район | Площа, км² | Населення, жит. | Густота, чол./км² | Орган управління | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кременчук | ||||||||||||
| 1 | Автозаводський | 49,11 | 158 455 | 3204,94 | Автозаводська районна рада | |||||||
| 2 | Крюківський | 46,75 | 75 618 | 1616,5 | Крюківська районна рада | |||||||
| Полтава | ||||||||||||
| 1 | Шевченківський | 21,6 | 147 825 | Жовтнева районна рада | ||||||||
| 2 | Київський | 54,37 | 113 603 | Київська районна рада | ||||||||
| 3 | Подільський | 2,99 | 56 570 | Ленінська районна рада | ||||||||
З 1937 р. проводиться розукрупнення областей на території УРСР. Із 6 областей, утворених у 1932 році (Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська), виділяються нові, зокрема Полтавська область
22 вересня 1937 року — згідно з постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР утворена Полтавська область[7].
Організована вона була в складі 45 районів та двох міст: Полтави і Кременчука з підлеглими їм по 29 прилеглих сільрад. До складу Полтавської області відійшли міста і райони Харківської та Київської областей.
Від Харківської до Полтавської області відійшли міста Полтава і Кременчук з підлеглими їм сільрадами та райони[8][9]:
Від Київської області до складу Полтавської увійшли райони[8][9]:
Усього на час утворення Полтавської області до неї входило 45 сільських районів, 11 міськрад, 6 селищних рад, 1 робітничоселищна рада та 971 сільрада[10].
Станом на 15 жовтня 1939 р. до складу області входили такі 44 сільські райони:
У такому складі Полтавська область існувала до Радянсько-німецької війни[16][17].
Під час окупації території (вересень-жовтень 1941 р. — вересень-листопад 1943 р.) гітлерівці значну частину України включили до складу райхскомісаріату «Україна» з центром у м. Рівне. Райхскомісаріат поділявся на генеральні округи, а вони, своєю чергою, на округи (ґебіти), які об'єднували кілька районів. Територія Київської та Полтавської областей входила до складу генеральної округи Київ, яка складалася з 26 округ (ґебітів). Полтавщина була поділена на 12 ґебітів[18], до кожного з яких входило по 3-4 райони. Зокрема, Полтавський ґебіт включав 4 райони. Тільки Пирятинський ґебіт складався з 6 районів.
Список ґебітів Полтавщини та райони, що вони охоплювали:
У 1959 році територія Полтавської області становила 28,9 тис. км, тобто 4,8 % території України. До складу області тоді входили 34 сільські адміністративно-територіальні райони[25]:
|
|
|
Починаючи з 1950-го року, виконавчий комітет Полтавської обласної ради депутатів трудящих виносив постанови про об'єднання — укрупнення сільрад: із 2-3 утворювали одну. З'являються й нові населені пункти.
25 грудня 1961 року рішенням виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому назви Комсомольське (зараз м. Горішні Плавні).
На кінець 1962 року в області було[28]
2 міста обласного підпорядкування:
10 міст районного підпорядкування:
19 селищ міського типу:
|
|
30 грудня 1962 р. — указом Президії Верховної Ради УРСР в області проведено чимало змін адміністративно-територіального поділу. До категорії міст обласного підпорядкування було віднесено:
30 грудня 1962 р. укрупнено сільські райони. Їх стало 14[29]:
|
|
Таким чином скасовувались 20 районів[30][31]: Великобагачанський, Великокринківський, Гоголівський, Градизький, Гребінківський, Кишеньківський, Козельщинський, Комишнянський, Котелевський, Лазірківський, Машівський, Нехворощанський, Новосанжарський, Оболонський, Опішнянський, Оржицький, Семенівський, Сенчанський, Чорнухинський та Чутівський.
Але таке надмірне укрупнення районів не виправдало себе, як і штучне «притягнення» до Кременчука віддалених селищ.
4 січня 1965 р. в області затверджено 19 районів, відновлено такі райони[32][33]:
Містами обласного підпорядкування залишено було Полтаву і Кременчук із Комсомольськом.
8 грудня 1966 р. у Полтавській області відновлено ще 6 районів[34][35][36][37]:
У 60-ті роки XX ст. відбувалася низка змін щодо передачі сільрад з одних районів до інших, укрупнення сільрад, утворення нових тощо.
На 1 січня 1968 р. область поділялася на 25 районів. У її межах було[39]
І в наступні десятиліття територія Полтавської області залишається незмінною — 28,8 тис. км, як і кількість сільських районів — 25. Кілька міст, що відігравали важливу роль у житті краю, межі яких розширювалися, а кількість населення зросла, було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування: м. Лубни Указом Президії Верховної Ради від 20 березня 1972 р., м. Миргород — Указом від 6 грудня 1976 р.; смт Горішні Плавні Указом від 24 квітня 1972 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а Указом від 6 квітня 1977 року — до категорії міст обласного підпорядкування.
На 1 січня 1978 року на території області було 5 міст обласного підпорядкування[40]:
28 березня 1977 р. до категорії міст віднесено селище міського типу Червонозаводське Лохвицького району[41].
Міст районого підпорядкування - 10[40]:
Наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. вже всі села — районні центри — були віднесені до категорії селищ міського типу[3]. Протягом наступних десятиліть XX ст. і на початку XXI ст. кількість сільських районів області залишається незмінною, але триває процес розукрупнення сільрад. Так, якщо на 1978 рік їх було в області 374[40], то на 1987 рік — 380, а на 2002 рік вже стало 467[42]. Відбуваються зміни в межах сільрад, перейменування деяких населених пунктів, виключення з облікових даних, об'єднання.
У 30-х роках XX ст. почалося масове переселення трудівників-хліборобів із колись заможних хуторів із їхніми впорядкованими садибами, зеленими садками. З 1946-го по 1960 рр. зникло з карти Полтавської області ще 637 хуторів, мешканців яких переселили до ближніх сіл[43]. З 1960-го по 1965 рр. зникають 526 «неперспективних сіл»[44]. У наступні — 1965–1978 рр. знімають з обліку у зв'язку із зникненням 281 село,[45] а протягом 1978–2002 рр. зникає ще 151 село. Хоча за цей період виникло 12 нових поселень, зокрема 10 сіл та 2 селища.[46]
Станом на 1 січня 1995 року в області нараховувалося всього 1 897 населених пунктів, із них сільських — 1 861, 66 поселень на 1000 км². Порівняно з довоєнним і післявоєнним періодами кількість сільських поселень зменшилася за рахунок ліквідації хуторів, приєднання приміських сіл до міст, а також втрати людності багатьма селами. Оголошення багатьох сіл «неперспективними», закриття там шкіл, медпунктів, клубів, дитячих садків, магазинів завдало значної, а часом і нищівної шкоди багатьом сільським поселенням[47].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
