Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Август Лескін (нім. August Leskien; 8 липня 1840, Кіль — 20 вересня 1916, Лейпциг) — німецький мовознавець, професор (1870), член Берлінської академії наук, іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук (1876), один з основних представників школи молодограматиків. Праці з порівняльної граматики слов'янських та балтійських мов.
| Август Лескін | |||
|---|---|---|---|
| нім. August Leskien | |||
 | |||
| Ім'я при народженні | нім. Johann Heinrich August Leskien | ||
| Народився | 8 липня 1840[1][2][…] Кіль[3] | ||
| Помер | 20 вересня 1916[1][2][4] (76 років) Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький Райх[3] | ||
| Поховання | Südfriedhof Leipzigd | ||
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія | ||
| Діяльність | мовознавець, викладач університету, славіст | ||
| Галузь | філологія | ||
| Alma mater | Лейпцизький університет, Єнський університет і Кільський університет | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Знання мов | німецька[1] | ||
| Заклад | Лейпцизький університет, Геттінгенський університет і Єнський університет | ||
| Членство | Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Саксонська академія наук, Болгарська академія наук, Баварська академія наук, Сербське вчене товариствоd і Сербська академія наук і мистецтв | ||
| Діти | Ilse Leskiend | ||
| Автограф |  | ||
| Нагороди |
| ||
Навчався в Кільському та Лейпцизькому університетах (у Г. Курціуса), пізніше в Єні у А. Шлайхера. Викладав в Геттінгені та Єні, з 1870 року — професор славістики в Лейпцизькому університеті; його лекції були дуже популярними у всій Європі та сприяли формуванню «лейпцизької школи» молодограматиків.
Лескін — один з перших дослідників історії слов'янських та балтійських мов. Йому, зокрема, належить одна з найпоширеніших класифікацій основ слов'янського дієслова. Автор давньоболгарської (1871) та сербо-хорватської (1914) граматик, нарисів з історії іменного відмінювання в литовській, слов'янських та германських мовах (1876) та ін.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
