Loading AI tools
автономна Республіка у складі України, розташована на більшій частині Кримського півострова зі столицею в місті Сімферополь З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Автоно́мна Респу́бліка Крим (крим. Qırım Muhtar Cumhuriyeti, рос. Автономная Республика Крым), до 12 лютого 1991 — Кримська область, до 21 вересня 1994 — Респу́бліка Крим (крим. Qırım Cumhuriyeti), до 26 лютого 1992 — Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (крим. Qırım Muhtar Sotsialist Şuralar Cumhuriyeti) — адміністративна одиниця на півдні України, розташована на більшій частині Кримського півострова між 44°23' і 46°15' північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи. Українською владою[3], ООН, ЄС визнається як територія, тимчасово окупована Російською Федерацією.
| Автономна Республіка Крим | |
|---|---|
 |
 |
| Герб АР Крим | Прапор АР Крим |
| Гімн АР Крим | |
 | |
| Основні дані | |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 12 лютого 1991 року |
| код КОАТУУ: | 0100000000 |
| Населення: | 1 968 550 осіб (01.04.2014) |
| Площа: | 26081 км² |
| Густота населення: | 75.5 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-65 |
| Столиця: | Сімферополь (де-юре) Херсон[1][2] (де-факто) |
| Райони: | 10 |
| Міста: | 16 |
| Райони в містах: | 3 |
| Смт: | 56 |
| Села: | 907 |
| Селища: | 49 |
| Селищні ради: | 38 |
| Сільські ради: | 243 |
| Номери автомобілів: |  AK, КК |
| Інтернет-домени: | crimea.ua; cr.ua |
 | |
| Республіканська влада | |
| Адреса Ради Міністрів АР Крим: | 95005, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13 |
| Адреса Верховної Рада АР Крим: | 95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 18 |
| Уряд: | Рада міністрів Автономної Республіки Крим |
| Голова Ради Міністрів АР Крим: | Вакантно (де-факто); Анатолій Могильов (де-юре) |
| Представницький орган: | Верховна Рада Автономної Республіки Крим |
| Голова ВР АР Крим: | Вакантно (Рада тимчасово не функціонує) |
| Вебсторінка ВР АРК: | ВР АР Крим [Архівовано 28 січня 2011 у Wayback Machine.] |
| Представник Президента України в АР Крим: | Ташева Таміла Равілівна |
Україна втратила контроль над основною територією Криму внаслідок її окупації Збройними силами Росії, після якої 16 березня 2014 року було незаконно проведено референдум, який не визнала Генеральна Асамблея ООН. Чинні на той час органи місцевої влади АР Крим в односторонньому порядку проголосили незалежність Республіки Крим від України, після чого одразу ж рішенням органів влади РФ АР Крим була включена до складу Російської Федерації як новий суб'єкт зі статусом республіки[4]. Українська влада і більшість інших держав не визнають легітимність референдуму й постанови про незалежність.
Територія Криму протягом своєї історії перебувала під контролем різних держав та народів. Кімерійці, греки, скіфи, готи, гуни, булгари, хозари, держава Київська Русь, візантійські греки, кипчаки, османські турки, татари Золотої Орди і монголи контролювали Крим протягом раннього періоду його історії. У 13-му столітті помітний вплив (особливо у Південному Криму) мали венеційці і ґенуезці. З середини XIV до кінця XVIII ст. входив до складу Кримського ханства й Османської імперії, а з кінця XVIII до 1917 року Російської імперії. Після Громадянської війни ввійшов до складу РРФСР, а у 1954 році був переданий УРСР. З 1991 року — автономія у складі України.
Територією республіки проходить державний кордон України довжиною 821 км. До складу АР Крим не входить південний захід півострова, підлеглий Севастопольській міськраді, яка є одиницею загальнодержавного підпорядкування, та північна частина Арабатської стрілки, що входить до складу Херсонської області.
Дивись також статтю Кримський півострів
Територія — 26 861 км². Протяжність: із заходу на схід — 360 км (інші дані — 325 км), з півночі на південь — 180 км (інші дані — 200 км).
На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів, що належать до басейну Атлантичного океану. Півострів приблизно однаково віддалений від екватора і Північного полюсу. Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом, східний — Керченським. На півночі Крим з'єднаний 7-кілометровим Перекопським перешийком та 700-метровим на косі Арабатська стрілка із сусідньою Херсонською областю, на південному заході межує із містом державного значення Севастополь, морем на сході — із Краснодарським краєм Російської Федерації.
Кримський півострів має різноманітні природні ландшафти. На півночі степ, південні райони — покриті лісами Кримські гори та південне узбережжя Криму. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти — у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова — гора Роман-Кош (1545 м).
Річки Криму маловодні. Найважливіші — Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир. На річці Салгир розташоване Сімферопольське водосховище. У північній частині півострова — Північно-Кримський канал, вода в який надходить із Дніпра. На півночі Криму є багато солоних озер: озер — Сакське, Актаське, Тобечицьке, Чокрацьке, Красне, Айгульське. Вони мілкі, неглибокі і часто пересихають влітку. Концентрація солі в деяких з них (особливо в Перекопському та Сиваші) досягає 200—240 ‰. Їхня вода має солі багатьох хімічних елементів, таких як натрій, калій, олово та бром і завдяки цьому використовується в галузях хімічної промисловості. Для прикладу, на сиваській ропі працює Червоно-перекопський бромний завод. Інші солоні озер Криму — Донузлав і Сасик — завдяки підвищеній мінералізації використовуються для лікування різних захворювань (особливо захворювань шкіри, суглобів та опорно-рухового апарату).
У північній частині Криму клімат помірно теплий. Зима м'яка, літо спекотне. Середня температура липня +24 °C, січня +1,5 °C. На Південному березі Криму клімат субтропічний середземноморський: дуже тепле літо і м'яка зима. Середня температура липня +25 °C, січня +4 °C. Середньорічна кількість опадів становить 300—500 мм на рівнині і до 1000—1200 мм у горах. Клімат Криму прикордоний між помірним і субтропічним географічними поясами, що сприяє м'якому клімату півострова та великій кількості годин сонячного світла (2180—2470 годин на рік).
Автохтонним (корінним) населенням Кримського півострова є кримські татари, кримчаки, караїми[5].
Інше населення Криму — емігранти в другому та третьому поколіннях та переселенці з інших країн колишнього СРСР. Загальна чисельність наявного населення Автономної Республіки Крим, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., становила 2033,7 тисячі. Чисельність міського населення 1274,3 тисячі осіб, або 62,7 %, сільського 759,4 тисячі осіб, або 37,3 %. Кількість чоловіків в автономії становила 937,6 тисячі, або 46,1 %, жінок 1096,1 тисячі, або 53,9 %.
Загальна чисельність постійного населення Автономної Республіки Крим становила 2024 тисячі осіб, зокрема чоловіків 931,4 тисячі, або 46,0 %, жінок 1092,6 тисячі, або 54,0 %. Міське населення становить 1258,7 тисячі осіб, або 62,2 %; сільське 765,3 тисячі осіб, або 37,8 %.
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становив 168,8 злочинів, з них 62,4 тяжких та особливо тяжких[6].
Особливістю складу населення Автономної Республіки Крим є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001, на території АРК проживали представники понад 125 національностей і народностей (росіяни — 58 %, українці — 24 %, кримські татари — 12 %).
| № | Національність | 1897[7] | 2001[8] | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Кількість осіб | % | Кількість осіб | % | ||
| 1 | Кримські татари | 194 294 | 35,55 % | 243 433 | 12,03 % |
| 2 | Татари | 11 090 | 0,55 % | ||
| 3 | Росіяни | 180 963 | 33,11 % | 1 180 441 | 58,32 % |
| 4 | Українці | 64 703 | 11,84 % | 492 227 | 24,32 % |
| 5 | Німці | 31 590 | 5,78 % | ||
| 6 | Євреї | 24 168 | 4,42 % | 4 515 | 0,22 % |
| 7 | Греки | 17 114 | 3,13 % | ||
| 8 | Вірмени | 8 317 | 1,52 % | 8 769 | 0,43 % |
| 9 | Болгари | 7 450 | 1,36 % | ||
| 10 | Поляки | 6 929 | 1,27 % | 3 879 | 0,19 % |
| 11 | Естонці | 2 176 | 0,40 % | ||
| 12 | Білоруси | 2 058 | 0,38 % | 29 285 | 1,45 % |
| 13 | Турки | 1 787 | 0,33 % | ||
| 14 | Молдовани | 272 | 0,05 % | 3 761 | 0,19 % |
| 15 | Азербайджанці | 3 748 | 0,19 % | ||
| 16 | Інші | 4 771 | 0,87 % | 42 908 | 2,12 % |
| Разом | 546 592 | 100,00 % | 2 024 056 | 100,00 % | |
| Найбільші населені пункти Криму. Кількість мешканців на 2014[9][10] | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
 |
 |
 |
 | |||||||||||||||
| 1. | Сімферополь | ▲338 319[11] | 2. | Керч | ▼144 626 | 3. | Євпаторія | ▲107 040 | 4. | Ялта | ▲78 200 | 5. | Феодосія | ▼69 040 | |||||
 |
 |
 |
 |
1.JPG) | |||||||||||||||
| 6. | Джанкой | ▼35 693 | 7. | Яни Капу | ▼29 672 | 8. | Алушта | ▼28 295 | 9. | Бахчисарай | ▲26 651 | 10. | Саки | ▼23 391 | |||||
Відповідно до адміністративної реформи України, відображеної в Постанові Верховної Ради від 17 липня 2020 року, територія АР Крим ділиться на 10 укрупнених районів, а міста (міськради) республіканського значення скасовуються.
З 7 вересня 2023 року територія АР Крим поділена на 10 районів.[20][21]:
За твердженням Президента України Леоніда Кравчука, Україна, змушена тодішнім партійним керівництвом СРСР взяти Крим під свою опіку, починаючи з 1954 року вклала в економіку Криму (переважно в канали, дороги, постачання води, будівництво курортної інфраструктури південного узбережжя, житлові будинки) близько 100 мільярдів доларів США[22][23].
На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216 — національного значення), 7227 пам'яток археології (з них — 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них — 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць (міста і селища міського типу) включено 29 населених пунктів: Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетовка, Ялта.[24]
У Криму багато пам'яток архітектури зі змішаними стилями Близького Сходу, Візантії, Вірменії.
Музеї та заповідники Криму:
Див. також Музеї Криму
На території сучасного Сімферополя у ІІІ столітті до н. е. — IV столітті н. е. знаходилася столиця Скіфської держави — Неаполь Скіфський. Серед визначних пам'яток:
Над Алупкою височіє одна з найпривабливіших гір Криму — Ай-Петрі. У місті розташований один з найкращих палаців і парків України — Воронцовський палац і парк 1830–1846 років.
У Бахчисараї збереглися:
Ялта із сусідніми селищами і містами є найбільшим всесвітньо відомим курортом Криму. Туристів приваблюють:
Феодосія заснована у VI столітті до н. е. Найцікавіші об'єкти туризму:
В автономії діють 682 клуби та будинки культури, 855 бібліотек, 18 музеїв, школи естетичного виховання дітей тощо. Працюють 6 театрів, серед них відомий в Україні та за її межами Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр. Набули широкої популярності мистецькі фестивалі та конкурси «Кореада», «У Чорного моря», «Зірки планети», «Артеківські зорі».
В Автономній Республіці Крим налічується 655 дошкільних закладів. Дошкільні заклади відвідують майже 37 тисяч дітей.
Сформована в автономії мережа навчально-виховних закладів задовольняє потреби населення у формах, профілях та мовах навчання.
Середню обов'язкову освіту забезпечують 641 денна загальноосвітня школа різного типу і форм власності, в яких навчається понад 274 тисяч учнів. Серед загальноосвітніх шкіл майже 71 % шкіл I-ІІІ ступенів, які дозволяють одержати повну середню освіту за місцем проживання понад 82 % учнів.
В Автономній Республіці Крим працюють 8 гімназій, 10 ліцеїв, 54 навчально-виховних комплекси.
Професійну освіту молоді надають 30 професійно-технічних училищ, в яких навчається 17,3 тисячі учнів. Навчання здійснюється за різними профілями.
Підготовку кадрів вищої кваліфікації здійснюють 14 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де навчається понад 52 тисячі студентів. Щорічно вони готують близько 9 тисяч фахівців різноманітного профілю. Підготовку молодших спеціалістів здійснюють 24 вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, в яких навчається понад 15 тисяч студентів та щорічно випускається майже 4 тисяч фахівців для промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я, освіти тощо.
У Криму здійснюють науково-технічну та дослідницьку діяльність 45 різних науково-дослідних, проектних та конструкторських інститутів і бюро, дослідних станцій, самостійних наукових відділів та філій, основним видом діяльності яких є науково-технічна та дослідницька діяльність, зокрема:
5 вищих навчальних державних закладів:
У системі охорони здоров'я Автономної Республіки Крим діє мережа республіканських, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», інших медичних закладів.
Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд становить 18,4 тисяч ліжок.
Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 мільйонів лікарняних відвідувань, у стаціонарах проліковано близько 373 тисяч осіб.
В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо.
В автономії функціонують 51 стадіон, 21 плавальний басейн, понад 700 спортивних залів. У 203 дитячо-юнацьких спортивних школах займається 20 тисяч дітей та учнівської молоді.
.JPG)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
