![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Iceberg_2_1997_08_07.jpg/640px-Iceberg_2_1997_08_07.jpg&w=640&q=50)
Ілюзія інтроспективи
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ілюзія інтроспективи (англ. introspection illusion) — це когнітивне упередження, при якому люди неправильно думають, що мають пряме розуміння витоків власних ментальних станів, а інтроспекції інших вважають ненадійними. У певних ситуаціях ця ілюзія спричиняє надання людиною впевнених, але хибних, пояснень власної поведінки (має назву «причинні теорії»[1]) або неправильних прогнозів своїх майбутніх ментальних станів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/92/Iceberg_2_1997_08_07.jpg/640px-Iceberg_2_1997_08_07.jpg)
Ілюзію досліджували у психологічних експериментах, і вона вважається підґрунтям упереджень, пов'язаних з порівнянням себе з іншими. За результатами експериментів були висловлені припущення, що замість надання прямого доступу до процесів, які лежать в основі ментальних станів, інтроспекція є процесом побудови та висновків, схожим на те, як люди роблять висновки про ментальні стани інших з їх поведінки[2].
Коли людина помилково вважає ненадійну інтроспекцію справжнім знанням себе, вона може впасти в ілюзію зверхності над іншими людьми, наприклад, коли кожна людина в групі вважає себе менш упередженою і менш конформістською, ніж інші члени групи. Навіть коли учасникам експерименту надавали дуже детальні звіти про інтроспекції інших, вони все одно вважали такі інтроспекції ненадійними, а власні — надійними. Хоча ілюзія інтроспекції підтверджена психологічними дослідженнями, наявні свідчення не достатні для визначення, наскільки інстроспекція надійна у повсякденному житті.[3]
Коригування цього упередження ймовірно можливо через надання інформації про нього та його підсвідому природу.[4]