Когнітивне упередження
систематичні відхилення від нормативних правил мислення або раціонального судження / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Когнітивне упередження?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Когнітивне упередження («когнітивна ілюзія» або «когнітивне спотворення» — англ. Cognitive bias) — відхилення у судженнях, яке супроводжується можливою нелогічністю у прийнятті висновків про інших людей і ситуації[1]. Людина створює свою «суб'єктивну соціальну реальність» на основі власного сприйняття даних зовнішнього світу. Побудована індивідом соціальна реальність, а не реальні зовнішні дані, може диктувати його поведінку в соціальному світі, іноді призводячи до спотворення сприйняття, неточного судження, нелогічної інтерпретації, або того, що в широкому сенсі називається «ірраціональністю».
Деякі когнітивні упередження, імовірно, адаптивні. Деякі рішення, базовані на когнітивних упередженнях, парадоксально, можуть бути більш ефективними в ситуаціях поспіху. Когнітивні упередження дозволяють швидше ухвалювати рішення, коли швидкість реакції цінніша за точність, що відображено в евристиці.
Інші когнітивні упередження є наслідком обмежень людських можливостей щодо обробки даних чи результатом відсутності відповідних психічних механізмів (обмежена раціональність).
У галузях людських суджень і прийняття рішень когнітивної науки, соціальної психології і поведінкової економіки протягом останніх більш ніж шістьох десятиліть спостерігається постійний ріст статистики когнітивних упереджень.
Когнітивні упередження — важлива тема досліджень, оскільки «систематичні помилки» допомагають краще зрозуміти психологічні процеси, що лежать в основі сприйняття і судження[2]. Канеман і Тверські (1996) стверджують, що когнітивні упередження мають ефективні практичні наслідки для окремих галузей, зокрема клінічного діагностування[3].