явище
З Вікісловника, вільного словника
З Вікісловника, вільного словника
я́·ви-ще
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -яв-; суфікс: -ищ; закінчення: -е.
Найтісніша спорідненість | |
|
Від яви́ти «показати; зобразити; виявити», яв, я́ва́, я́вище, я́вка, я́вний, ви́яв, ви́я́ва «поява; висловлення, повідомлення», ви́явець «виразник» Я. вия́вник, ви́явок «симптом, ознака», заяви́ти, зая́ва, зая́вка, зая́вник, з’я́ва, з’я́вина «явище» Нед. з’я́виско «тс.» Нед, з’я́висько, з’я́вище, із’я́ва «явище» Нед. ная́вний, ная́ві Мед, наяву́, не́ява «нез’явлення, відсутність», нея́вка, об’яви́ти, о́б’яв, об’я́ва, об’я́вка «повідомлення, оголошення», об’я́вник, по́я́в «поява; здійснення» Нед, поя́ва, поя́вина «поява; здійснення» Нед, по́явно «явно» Нед, пред’яви́ти, пред’я́ва «час подання, термін» пред’явни́к СУМ, прияви́ти «виявити збільшення» Нед, прия́ва «присутність; галюцинація», прояви́ти, про́яв, проя́ва «диво, дивовижа; химерна людина СУМ; [метка людина, проноза] Л», проя́вник, проявни́й, уяви́ти, уя́ва, уя́влення, уя́вний, уя́в (присл.), уя́вки (присл.). неуявле́нний: — рос. явить, білор. заявіць «заявити», др. явити, пол. jawić się «з’являтися; (заст.) з’явитися, прибут», чеськ. javiti «виявляти», словац. javiť «виявити» в.-луж. jewić «показувати, виявляти», н.-луж. jawiś «повідомляти, оголошувати» (рідк.), полаб. (vib)ově (< *(ob)javi) «показує», болг. явя́ «повідомлю, перекажу» (заст.), мак. јави «повідомить, перекаже; заявить», сербохорв. ја́вити «повідомити; оголосити», словен. jáviti «тс.», стсл. авити, ѭвити; — праслов. javiti/aviti; — споріднене з лит. (ст.) ovyje «наяві», лтс. ovytis «уявитися, наснитися», лтс. âvitiês «казати дурниці, безглуздо поводитися, бешкетувати», санскр. आविस्, авест. āvìš, āvîšya- «тс.»; праіндоєвр. *āṷis- пов’язується також із лит. aumenis, omenìs, ómynė «свідомість, відчуття» (Machek ESJČ 225) що, в свою чергу, зіставляється із праслов. umъ укр. ум; споріднене з лит. ovyje «наяві» без достатніх підстав вважають (Bern. I 34; Trautmann 21) запозиченням зі слов’янських мов; дальші зв’язки з д.-грец. αιστάνομαι «помічаю», ἀΐω «чую», лат. audiō «чую» (Schulze KZ 29. 251; Hujer LF 68, 79—80) заперечуються (Ernout—Meillet I 55); сумнівне пов’язання (Mikkola Ursl. Gr. I 165) з я́сни́й. — Фасмер IV 540—541; ЭССЯ 1. 93—95; Черных II 464; Sławski 1 526—527; Boryś 208; Machek ESJČ 225; Skok I 762—763; Bezlaj ESSJ 1 222; Mikl. EW 101; Эндзелин СБЭ 194, ИОРЯС 15/1, 216.
будь-який вияв змін, реакцій, перетворень тощо, що відбуваються в навколишньому природному середовищі | |
симптом, ознака якого-небудь захворювання | |
зовнішній вияв сутності предметів, процесів; безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті | |
подія, факт | |
властивість, особливість кого-небудь | |
сфера, галузь | |
незвичайна, видатна людина | |
рідкісна, виняткова тварина | |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.