уявити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	уявля́в	уя́влю	—
Ти	уявля́в уявля́ла	уя́виш	уя́ви
Він Вона Воно	уявля́в уявля́ла уявля́ло	уя́вить	—
Ми	уявля́ли	уя́вим(о)	уя́вімо
Ви	уявля́ли	уя́вите	уя́віте
Вони	уявля́ли	уя́влять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Пас. дієприкм.	уя́влений
Безос. форма	уя́влено

у-я-ви́-ти

Дієслово, доконаного виду, перехідне (тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -уяв-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: одн. [ʊjɐˈu̯ɪte], мн. [—]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. уявляти. ^{[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. ?

Антоніми

1. ?

Гіпероніми

1. ?

Гіпоніми

1. ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: wyobrazić (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: уявити
• Уявити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.