датив

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	дати́в	дати́ви	дати́ви
Р.	дати́ва	дати́вів	дати́вів
Д.	дати́ву дати́вові	дати́вам	—
З.	дати́в	дати́ви	дати́ви
Ор.	дати́вом	дати́вами	—
М.	дати́ві	дати́вах	—
Кл.	дати́ве*	дати́ви*	—

да-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -датив-.

Вимова

•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. давальний відмінок ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

1. відмінок

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Німецькаde: Dativ m Російськаru: датив

Джерела

• Словник УЛІФ: датив