Чудсько-Псковське озеро

Чудсько-Псковське озеро (ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee), озеро на кордоні Естонії та Росії; 3550 км² (з'єднується з південною частиною — Псковським озером), глибина до 15 м; витоки річки Нарва, що впадає у Фінську затоку. Четверта за площею прісна водойма в Європі^[2].

Чудсько-Псковське озеро ест. Peipsi-Pihkva järv; рос. Псковско-Чудское озеро, Чудско-Псковское озеро, нім. Peipussee
Чудсько-Псковське озеро
58°40′36″ пн. ш. 27°29′30″ сх. д.
Розташування
Країна	Естонія і  Росія
Прибережні країни	Росія,  Естонія
Геологічні дані
Склад	Чудське озеро, Псковське озеро[d] і Тепле озеро
Розміри
Площа поверхні	3,6 тис.  км²
Висота	30,1 м
Глибина середня	7,1  м
Глибина макс.	15  м
Довжина	143 км
Ширина	49 км
Берегова лінія	520  км
Об'єм	25  км³
Вода
Період оновлення	2,73 рік[1]
Басейн
Вливаються	Емайигі, Велікаяd, Виганду (річка), Zhelchad, Піуза, Куллавере, Rannapungerja Riverd, Chyornayad, Avijõgid, Chermad, Koosa Riverd, Tolbad, Mustvee Riverd, Obdyokhd, Alajõgid, Gdovkad, Piilsi Riverd, Kunad, Torokhovkad, Alatskivi Riverd, Rovjad, Lipenkad, Startsevad, Borovkad, Abizhad, Molozhevkad і Kuleyskayad
Витікають	Нарва
Площа басейну	47 800 км²
Країни басейну	Естонія, Росія, Латвія і Білорусь
Інше
Geonames	453737
Чудсько-Псковське озеро (Естонія)
Чудсько-Псковське озеро (Псковська область)
Чудсько-Псковське озеро у Вікісховищі

Сюди перенаправляється запит «Псковське озеро». На цю тему потрібна окрема стаття.

Опис

Площа 3616 км². Середня глибина 7,1 м, найбільша — 15 м.^[3]

Озеро складається з трьох частин:^[3]

• Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2670 км²;
• Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 710 км²;
• Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 236 км²; озеро-протока, з'єднує два попередні озера.

За іншими даними площа озер становить:^[4]

• Чудське озеро (ест. Peipsi järv) — площею 2613 км² (73 %);
• Псковське озеро (ест. Pihkva järv) — площею 709 км² (20 %);
• Тепле озеро (ест. Lämmijärv) — площею 236 км² (7 %), із загальною площею 3616 км².

На озері безліч островів, найбільшими є острів Порка (ест. Piirissaar) і Талабські острови. В озеро впадає близько 30 річок. Найбільшими є: Велика і Емайигі. Витікає одна річка — Нарва. Берег низинний, утворений торф'яником. Дно мулисте.

Клімат

Озеро замерзає наприкінці листопада — початку грудня. Чудське скресає пізніше аніж Псковське і Тепле озеро. Льодохід припадає на кінець квітня — початок травня.

Історія

Озеро є залишком від великої стародавньої льодовикової водойми, яка існувала у минулі геологічні періоди на місці сучасного.

Взимку 1242 року, у південній частині озера, відбулася битва війська васала Золотої Орди Олександра Невського з тевтонськими лицарями, яка увійшла в історію як Льодове побоїще.

Фізико-географічна характеристика

Історія формування озера

Озеро — це релікт великої льодовикової водойми, що знаходилась на місці сучасної^[5]. У палеозої 300—400 мільйонів років тому вся територія сучасного басейну Фінської затоки була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 метрів) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів та діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовика (Останнє Валдайське заледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступу льодовика утворилося Літоринове море, рівень якого був на 7 — 9 м вище сучасного. Рівні льодовикових водойм поступово знижувалися, а їх площа зменшувалася^[6].

Береги, рельєф дна та гідрографія озера

Береги Чудсько-Псковського озера мають плавні обриси та утворюють лише одну значну затоку — Раскопельську. Майже всюди до низьких берегів озера, що утворені переважно торфовищами, прилягають обширні низовинні та заболочені простори, які затоплюються в періоди весняних повеней. В періоди найбільших розливів площа затоплення досягає 1000 км²^[7]. Західний берег Псковського озера біля села Красна Гірка високий та стрімкий. Західний берег Чудського озера низовинний, місцями заболочений, східний — більше піднесений. Трапляються піщані дюни і пагорби, порослі борами. Уздовж піщаних берегів на 200—300 м тягнеться смуга мілководдя^[8].

Економіка

Міста, що розташовані на берегах озера, відносно невеликі і включають Муствее (населення 1 286 осіб), Калласте (населення 920 осіб) і Гдов (населення 3 542 осіб). Найбільше місто Псков (населення 209 840 чоловік) стоїть на річці Великій, за 10 км від озера^[9]. На озері ведеться промислове рибальство. Розвинене як вантажне, так і пасажирське судноплавство^[10]. Пасажирські судна також обслуговують туристичні тури. Мальовничі береги озера є популярним місцем для туризму та відпочинку, тут розташовано кілька туристичних баз і санаторіїв^[11].

Флора і фауна

У прибережній частині озера зростає 54 види прибережно-водних рослин^[12], у тому числі очерет, аїр тростиновий, комиш, рогіз вузьколистий, Butomus і Sium latifolium. Плаваючі рослини зустрічаються рідко і включають тільки стрілицю, глечики жовті і гірчак земноводний.

У озері живуть риби: окунь, судак, лящ, плітка, сиг, Osmerus eperlanus eperlanus m. spirinchus тощо^[3]. Водно-болотяні угіддя прибережної смуги озера є важливими місцями для відпочинку і годування лебедів, гусей та качок, що мігрують між Білим морем і Балтійським морем та Західною Європою.

• 
  Окунь звичайний
• 
  Лящ
• 
  Плітка
• 
  Судак

Галерея

• 
  Гавань Муствее, Естонія. Липень 25, 2007.
• 
  Узбережжя Муствее, Естонія. Липень 25, 2007.
• 
  Вид на озеро
• 
  Вид на озеро
• 
  Вид на озеро
• 
  Дно озера у берега
• 
  Очерет

Див. також

• Список найбільших озер світу
• Озера Росії

Посилання

1. http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-207
2. see The United Nations World Water Development Report
3. Чудсько-Псковське озеро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
4. Рыбный промысел / Водные биоресурсы // Государственный комитет Псковской области по природопользованию и охране окружающей среды [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
5. Географічний енциклопедичний словник: Географічні назви — М.: Радянська енциклопедія. 1983, З. 488.
6. Дарінський А. В. Ленінградська область. — Л. : Лениздат, 1975. — С. 14 — 26.
7. Соколов А. А. Гідрографія СРСР [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Л.: Гидрометеоиздат, 1952
8. Енциклопедія туриста. Псковсько-Чудское озеро. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 27 листопада 2012.
9. ЧУДСКО — ПСКОВСКОЕ ОЗЕРО / Мир путешествий и приключений. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 27 листопада 2012.
10. Псков, Псковская область / Туристический портал. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 4 лютого 2018.
11. Базы отдыха Псковской области. Чудское и Псковское озеро / Novel tour. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
12. Водная растительность / Озера и реки Псковской области. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2018.

Ресурси Інтернету

• Чудсько-Псковське озеро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Peipsi Infokeskus [Архівовано 12 травня 2009 у Wayback Machine.] Естонський туристичний інформаційний вебсайт(рос.)
• Lake Peipus (LAKE, EUROPE) [Архівовано 26 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)