Loading AI tools
місто, адмінцентр Чистяківської міської громади, Горлівський район, Донецька область, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чистяко́ве — місто в Горлівському районі Донецької області, центр Чистяківської міської територіальної громади.
| Чистякове | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Донецька область | ||||||||
| Район | Горлівський район | ||||||||
| Тер. громада | Чистяківська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1778 | ||||||||
| Колишні назви | Олексіївка, Олексієве-Леонове, Чистякове, Торез | ||||||||
| Статус міста | з 1932 року | ||||||||
| Населення | ▼ 55 511 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 83.5 км² | ||||||||
| Густота населення | 664.8 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 86600-86690 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6254 | ||||||||
| Координати | 48°02′01″ пн. ш. 38°37′17″ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 262 м | ||||||||
| Водойма | р. Орлова, р. Севастьянівка, о. Кар'єр | ||||||||
| Назва мешканців | чистякі́вець чистякі́вці чистякі́вці | ||||||||
| Міста-побратими | м. Салломін, Торез (Франція) | ||||||||
| День міста | остання неділя серпня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Торез | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 56,6 км | ||||||||
| - залізницею | 121 км | ||||||||
| - автошляхами | 70 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 648 км | ||||||||
| - залізницею | 793 км | ||||||||
| - автошляхами | 770 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | Чистяковська (у 2014 р. — Торезька) міська рада ухвалила рішення про саморозпуск у зв'язку з окупацією міста | ||||||||
|
| |||||||||
З липня 2014 року місто фактично контролюється російською окупаційною адміністрацією, включене Верховною Радою України до складу тимчасово окупованих територій України.
Місто засновано у 1770-х роках як слобода під назвою Олексіївка (з 1840 — Олексієве-Леонове, з 1868 до 1964 — Чистякове, з 1964 до 2016 — Торез), яка входила до складу Таганрозького округу Області Війська Донського (Російська імперія). Початок кам'яновугільної промисловості у Чистяковому припадає на 1860-ті роки, її значне зростання на 1900-ті і пізніше на 1930-ті роки.
Населений пункт був утворений в 1778 році як невелике поселення біля злиття річок Севастянівки й Орлової (басейн Міуса) кріпаками-втікачами з різних губерній. До 1800 року в слободі Олексіївка, заснованій генерал-лейтенантом С. Леоновим проживало 225 чоловік.
Станом на 1873 рік у слободі Олексієве-Леонове-Чистякове Андріївської волості Міуського (пізніше — Таганрізького) округу Області Війська Донського мешкало 1570 осіб, налічувалось 214 дворових господарств й 3 окремих будинки, 77 плугів, 190 коней, 320 пар волів, 1124 вівці[2].
Із 60-х років XIX століття — центр видобутку кам'яного вугілля. З другої половини XIX століття поселення носило назву Чистякове за прізвищем власника помістя — Таганрозького купця Чистякова.
У 1875 році частину землі разом з садибою Чистякова придбав харківський купець 1-ї гільдії О. К. Алчевський. У 1877 році О. К. Алчевський разом з поміщиком Іловайським був засновником Олексіївського гірничопромислового акціонерного товариства (ОГПО) і передав суспільству як пай ряд своїх придбань, в тому числі і маєток в Чистяковому. Тоді працювали шахти «Наклонна» і «Галерея». ОГПО з 1907 року перейменовано в «Надія». У 1909 році в Чистяковському гірському районі видобули 4 700 тис. пудів вугілля, у 1916 році — 76 800 тис. пудів вугілля.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2335 осіб (1175 чоловічої статі та 1160 — жіночої), з яких 2334 — православної віри[3].
У 1901 році було розпочато будівництво залізниці від ст. Дебальцеве до ст. Іловайське, яка пройшла в 3-х кілометрах від Чистякового та вступила в експлуатацію в 1904 році. Будівництво гілки Чистяково-Бесчинська було розпочато в 1907 році і через два роки закінчено.
Пуск в експлуатацію цієї магістралі сприяв бурхливому будівництву нових шахт і підвищення видобутку вугілля в районі. У ці роки в Чистяковому були побудовані шахти Ново-Олександрівка та Московсько-Донецьке гірське товариство, а також з'явилися приватні шахти Дронова, Кошелева, Гольдштейна, Зелькіна, Коновалова, Попова, Когана, Бродського, Воскресенського, Леонова, Філонова, Крештаповіча, Чередниченко, Кольберга і багато інших.
Лютнева революція 1905 року стала поштовхом до активних дій робітничого та гірняцького населення Чистякового. На початку березня 1905 року на більшості шахт пройшли масові мітинги, на яких було обрано рудничні комітети, які були оголошені народною владою.
У 1916 році в поселенні почала діяти Чистяковська рада робітничих депутатів, яка разом з рудкомами здійснювала робочий контроль за виробництвом і розподілом продукції. В кінці травня 1917 року за Раді робітничих депутатів і ряді рудничних комітетів були створені технічні, контрольні продовольчі комісії, які домагалися забезпечення нормальної роботи шахт і безперебійного постачання продовольства.
Становлення окупаційної радянської влади у 1917-1918 роках викликало опір частини населення, організації «контрреволюціонерів» (часто спільно з козаками) діяли в багатьох районах Донбасу. З 16 грудня 1917 року до 10 січня 1918 року Чистякове було під владою донських козаків. Навесні 1918 того контроль над Донецьким басейном взяла Українська Держава Гетьмана Скоропадського, а з боку Дону готувався до наступу козацький отаман Краснов. Чистякове знову було захоплено козаками, а в кінці грудня 1919 року окуповане військами Першої Кінної Армії.
3 квітня 1920 року Чистякове стало повітовим центром, в 1924 році — центром Чистяковського району, для керівництва промисловістю району були створені кущові управління.
У березні 1932 районний центр Чистякове отримав, ранг міста обласного підпорядкування. У його склад увійшли селища шахт Червона Зірка, № 2, 7, 9-10, 27, імені Л. І. Лутугіна, імені Кисельова, залізничних станцій Чистякове, Дронове і Воскресенська.
У 1934 році було закінчено будівництво аероклубу Тсоавіахіму зі злітно-посадковою смугою. Вивчення авіаційної науки і техніки почалося з організації планерного гуртка, потім з'явилися літаки У-2. Більшість випускників аероклубу під час ІІ світової війни стали військовими льотчиками.
У 1935–1939 роках були пущені в експлуатацію ще 3 великі шахти: № 7-біс, 10-біс і 17-біс.
Станом на 1 січня 1941 року населення міста (включаючи населені пункти району) становило 59997 осіб.
У 1940-x роках утворено 3 районних ради міста Чистякового (ліквідовані в 1959 році):
З 1941 по 1943 роки місто знаходилося під окупацією країн нацистського блоку.
15 липня 1964 року Чистякове перейменовано на Торез на честь генерального секретаря Французької комуністичної партії Моріса Тореза.
У результаті війни на сході України та російської інтервенції місто з червня 2014 року окуповане терористичною організацією «Донецька народна республіка» та ЗС РФ. У зв'язку з еміграцією населення на територію, що підконтрольна українській владі, та до Росії, чисельність мешканців міста скоротилася.
У Торезі набув розвитку колабораціоністський рух серед місцевого населення — створені «органи правопорядку ДНР», окупаційна «адміністрація міста», призначений «військовий комендант», організовані «поліція», «податкова служба», «пенсійний фонд», «служба з надзвичайних ситуацій», «органи соціального захисту» та ін. Переважна кількість службовців органів законної влади після окупації продовжили працювати на посадах, що утворені терористичною організацією «ДНР».
З серпня 2014 року в місті з перебоями працює мобільний зв'язок, не функціонують установи українських банків та їх банкомати, поштові відділення ПАТ «Укрпошта». У листопаді 2014 року з території міста тимчасово евакуйовані владні установи та офіційні правоохоронні органи України, припинена виплата пенсій, заробітних плат та соціальної допомоги.
24 вересня 2015 року на військовому полігоні біля Тореза під час влаштованих окупантами «танкових змаганнях» стався вибух, у результаті якого були загиблі та постраждалі з числа глядачів.[4]
З 22 травня 2016 року на підставі постанови Верховної Ради України місту повернули історичну назву Чистякове.
У ході адміністративно-територіальної реформи в Україні розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 710-р[5] місто включено як адміністративний центр до Чистяковської міської громади.
Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX[6] Чистякове та населені пункти Чистяківської міської громади включені до утвореного Горлівського району Донецької області.
| Рік | Населення | Зміна |
|---|---|---|
| 1923 | 1095 | — |
| 1926 | 1936 | +76.8% |
| 1939 | 49 451 | +2454.3% |
| 1956 | 78 000 | +57.7% |
| 1959 | 91 549 | +17.4% |
| 1970 | 92 897 | +1.5% |
| 1979 | 87 209 | −6.1% |
| 1989 | 88 049 | +1.0% |
| 2001 | 72 346 | −17.8% |
| 2005 | 66 446 | −8.2% |
| 2010 | 60 032 | −9.7% |
| 2014 | 56 993 | −5.1% |
Станом на 01.01.2010 р. чисельність наявного населення м. Чистякове (разом з підпорядкованими населеними пунктами) становила 82,9 тис. ос. У порівнянні з січнем 2009 р. вона зменшилася на 813 осіб.
У 2009 році народилося 770 осіб. Померло 1605 ос., у тому числі дітей у віці до 1 року — 13. Природний спад населення в 2009 році становив 835 ос. Кількість шлюбів в 2009 році було 505, кількість розлучень — 261.
Основним чинником скорочення чисельності населення залишається його природне зменшення (в 2009 р. Перевищення кількості померлих над кількістю народжених у 2,1 рази)[7]. Протягом 2009 року спостерігалося міграційний приріст населення. Прибулих на територію міста було на 21 людину більше, ніж вибуло.
Кількість прибулих на постійне проживання зменшилася на 1,1 %, вибулих — зменшилося на 20,2 % в порівнянні з міграційним рухом 2008.[8]
Національний склад населення Чистяковської міськради за переписом 2001 року[9]
| чисельність | частка, % | |
| українці | 48 807 | 50,8 |
| росіяни | 43 354 | 45,1 |
| білоруси | 1 230 | 1,3 |
| татари | 1 222 | 1,3 |
| вірмени | 227 | 0,2 |
| греки | 141 | 0,1 |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Російська | 59 530 | 81,83% |
| Українська | 12 389 | 17,03% |
| Білоруська | 128 | 0,18% |
| Вірменська | 81 | 0,11% |
| Румунська | 20 | 0,03% |
| Інші/Не вказали | 597 | 0,82% |
| Разом | 72 745 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення міста становило 72745 осіб, із них 17,03 % зазначили рідною мову українську, 81,83 %— російську, 0,18 %— білоруську, 0,11 %— вірменську, 0,03 %— молдовську, 0,01 %— болгарську та грецьку, а також німецьку, угорську, гагаузьку, польську, румунську та єврейську мови[11].
Чистякове розташоване на автодорозі Н21 Старобільськ—Луганськ—Хрустальний—Донецьк, має розгалужену мережу зовнішнього та внутрішнього сполучення. В місті працює 18 маршрутів громадського (автомобільного) транспорту. Тісні транспортні зв'язки з розташованими поблизу містами Сніжним і Шахтарськом. З автовокзалу (вул. Поповича) до окупації у 2014 році здійснювалися постійні рейси до Харкова, Слов'янська, Дніпра, Запоріжжя, Бердянська, Маріуполя. Після окупації, з 2014 року збереглися пасажирські перевезення з містами окупованої частини Донбасу (Сніжним, Шахтарськом, Донецьком, Луганськом, Хрестівкою, Амвросієвкою), окупованої АР Крим (через територію РФ) та містами Росії (Ростов-на-Дону, Таганрог, Москва тощо).
Міський автобусний транспорт
Маршрути Чистяковського автобуса:
Залізничний транспорт
Залізничні вокзали:
Залізничні станції та зупинні пункти:
Міські служби таксі
Телекомунікації
Телебачення:
Зв'язок та інтернет:
За 2012 рік підприємствами міста реалізовано товарів на суму 1363,9 млн. ₴ (з них у вугільній галузі — 1202,2 млн. ₴). Обсяг реалізованих послуг в 2012 році підприємствами та установами м. Чистякового становить 33420,2 тис. ₴. Товарообіг — 287 млн. ₴. [1]
На території міста розташовані та до окупації міста функціонували 18 промислових підприємств. В економіці міста були представлені всі галузі індустріального краю: машинобудування, кольорова металургія, деревообробна, харчова промисловість, виробництво будматеріалів. Вугільна промисловість є пріоритетною галуззю в місті, її представляють державне підприємство «Торезантрацит», 3 шахти і збагачувальна фабрика приватної форми власності. У структурі промислової продукції міста вугільна галузь займає близько 80 %.
Серед провідних підприємств міста (до 2014 року[12]) можна виділити такі:
«Центральне селище» (рос. Центральный посёлок, розмовне — «ЦП») — історична частина міста Чистякове, розташована на його південному сході. Є одним із перших централізованих утворень на території Чистякового. До 1932 року (коли Чистякове отримало статус міста) Центральне селище виконувало роль інфраструктурного центру Чистякового і прилеглих шахтних селищ.
Телебачення та преса:
Освіта:
Медична сфера:
Міська система охорони здоров'я працює в єдиному медичному просторі, функціонує 4 міжрайонних відділення (урологічне, офтальмологічне, отоларингологічне та регіональний перинатальний центр).
Заклади культури:
Маркети та супермаркети:
Розваги:
Органи місцевого самоврядування:
Правоохоронні органи:
Інші установи:
У місті Чистяковому Донецької області на обліку перебуває 32 пам'ятки історії та монументального мистецтва.
Див. Список культових споруд м. Чистякового
На честь міста Чистякове названі топоніми: вул. Чистяківська та пров. Чистяківський у м. Києві, вул. Торезька у с. Велика Шишівка (Шахтарський район) та вул. Торезька у місті Чистяковому.
Працює меморіальний музей засновника стаханівського руху О. Г. Стаханова.
Кімната-музей Моріса Тореза та дружби міст-побратимів Тореза і Соломіна (Франція) діє у Палаці дитячої та юнацької творчості «Юність» (вул. Піонерська).
17 липня 2014 року неподалік Чистякового сталася авіакатастрофа «Боїнга 777» Малайзійських авіаліній.
В Чистякове народилися або жили:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
