Loading AI tools
село, громада в окрузі Бардіїв, Словаччина З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цигелка, або Цигелька (словац. Cigeľka, раніше Cigelka) — село, громада в окрузі Бардіїв, Пряшівський край, північно-східна Словаччина.
Цигелка словац. Cigeľka [?] | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||
Греко-католицький костел св. Козми і Дем'яна, з 1816 р. | ||||||||||||||||
Основні дані | ||||||||||||||||
Країна | Словаччина | |||||||||||||||
Край | Пряшівський | |||||||||||||||
Окрес | Округ Бардіїв → SPARQL ← | |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Перша згадка | 1414 (Checleuagasa)[2] | |||||||||||||||
Засновано | 1414 | |||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Географічна зона | Низькі Бескиди[2] (гірський хребет, геоморфологічний регіон) | |||||||||||||||
Висота над р.м. | 508[3] м | |||||||||||||||
Площа | 15,98 км² (2023)[4] | |||||||||||||||
Населення | 611 (2023)[5] | |||||||||||||||
· густота | 37,97 осіб/км² (2023)[6] | |||||||||||||||
Телефонний код | +421-54[3] | |||||||||||||||
Автомоб. ном. | BJ | |||||||||||||||
Поштовий індекс | 086 02 (pošta Gaboltov) | |||||||||||||||
Місцева влада | ||||||||||||||||
Вебсторінка | obeccigelka.sk | |||||||||||||||
Староста[7] | Ľudovít Kravec | |||||||||||||||
Ідентифікатори і посилання | ||||||||||||||||
код LAU (NUTS) | SK0411519111[8] | |||||||||||||||
OpenStreetMap | r2277780 ·R | |||||||||||||||
GeoNames | 724934 | |||||||||||||||
Транспорт, відстані | ||||||||||||||||
До крайового центру | ||||||||||||||||
— фізична | 46 км | |||||||||||||||
До Братислави | ||||||||||||||||
— фізична | 327 км | |||||||||||||||
Карта | ||||||||||||||||
Джерела: | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Цигелка у Вікісховищі |
Розташоване в долині річки Ольховець (словац. Oľchovec) нижче гори Бусов (словац. Busov, 1002 метри над рівнем моря) на кордоні з Польщею.
Населене українцями, але після Другої світової війни — під загрозою переселення в УССР — абсолютна більшість селян переписалася на словаків та русинів.
Вперше згадується 1414-го року. У наступні століття належала домену Маковиця (словац. Makovica). У дев'ятнадцятому столітті село занепало через міграцію до Північної Америки з економічних причин, а в 1947 році частина населення, з ініціативи радянської влади переїхала до України (зокрема, в село Хомут, зараз Зелений Гай), звідки повертались поступово від 60—их рр. 20 ст. по початок 21 ст.
В селі проживає 533 особи.
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 (1991) року):
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:
В кадастрі села є джерело мінеральної води з однойменною назвою. Під час першої республіки біля джерела був курорт. «Альманах курортів Чехословацької Республіки» з 1949 року згадує село як курорт для лікування шлункових захворювань, захворювань верхніх дихальних шляхів, серця і кровоносних судин, а також шкірних захворювань. Зараз в селі курорт не працює.
В селі є греко-католицька церква святих Козми і Дам'яна, збудована в 1816 році на місці старшої дерев'яної церкви. У 1911 році тут служив свою першу літургію пряшівский єпископ Павло Петро Ґойдич.
У селі є пам'ятник жертвам другої світової війни з Цигелки — особливо сім юнаків із села, а також декілька єврейських сімей, члени яких загинули в концентраційних таборах. Меморіал було відкрито в жовтні 1989 року. Автором є художник Николай Ловацький.
Андрій Іванович Дудрович (Andreas Dudrovic, 1782—1830)- нар. у Цигелькі в родині греко-католицького священника Івана (Яна) Дудровича. З 1812 р. був викладачем філософії, з 1818 р. екстраординарним, з 1820 р. — ординарним професором кафедри теоретичної та практичної філософії Харківського університету. В 1829—1830 рр. — ректор Харківського університету. В 1829 р. Дудрович заснував греко-католицьку громаду у м. Харків (Див.: Абашник В. А. Преподавательская деятельность и философская позиция А. И. Дудровича // Абашник В. А. Харьковская университетская философия (1804—1920). — Харьков: Бурун и К., 2014. — Том 1 (1804—1850). — С. 275—376).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.