Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Центр дослі́джень ви́звольного ру́ху — науково-громадська організація, що вивчає український визвольний рух у XX столітті, зокрема:
Центр досліджень визвольного руху | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Логотип Центру | ||||||
Основні дані | ||||||
Засновано | 2002 | |||||
Сфера | історичні дослідження | |||||
Адреса | Львів, вул. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова), Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», 3-й поверх | |||||
Тип | академічна установа[d] | |||||
Вебсторінка | cdvr.org.ua | |||||
Мапа | ||||||
ЦДВР об'єднує багатьох істориків з різних регіонів України та з-за кордону, які досліджують проблематику українського визвольного руху в контексті історичних процесів у Центрально-Східній Європі.
У 2012 році ЦДВР став учасником «Платформи європейської пам'яті та сумління» — міжнародного проекту, покликаного досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі.
Головою (директором) центру в 2002-2008 роках був В'ятрович Володимир Михайлович, далі з 22 березня 2008 року цю посаду займав Забілий Руслан Володимирович. [1].
У 2009-2013 роках функції директора центру виконував викладач УКУ Стефанів Василь Володимирович, кандидат історичних наук, який захистив дисертацію на тему: "Взаємини Греко-католицької церкви та українського організованого націоналізму у Галичині (1920 - 1930-ті рр.)".
14 грудня 2013 року новим директором центру була обрана філолог Шпак Аліна Володимирівна, яка у 2008—2010 роках була заступником директора Архіву СБУ, з 2011 року керувала напрямком «Відкриті архіви» у ЦДВР. До виконавчого органу ЦДВР — управи — обрано: Аліну Шпак (директор ЦДВР), Андрія Когута - керівника проекту «Електронний архів визвольного руху», Ігоря Кулика - експерта з доступу до архівів, та Лідію Тополевську - керівника програм ЦДВР. [2].
У 2013-2014 роках значна частина членів ЦДВР, зокрема Володимир В’ятрович, Андрій Когут, Аліна Шпак, Ігор Кулик, Ярина Ясиневич, Олександр Оксимець, Ольга Сало, Ірина Когут та інші взяли на себе ділянки роботи, та виконували ряд обов'язків у рамках Громадського сектору Євромайдану. Майже всі вказані особи з перемогою Євромайдану перейшли на різні посади в органах державної влади, через це керівництво ЦДВР зазнало змін.
У 2014-2015 роках обов'язки директора Центру досліджень визвольного руху виконував Когут Андрій Андрійович, до того - керівник проекту «Електронний архів визвольного руху», координатор міжнародних програм Центру досліджень визвольного руху. Замість нього, з 2014 року згадується новий керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач. [3].
У 2016-2017 роках обов'язки директора Центру досліджень визвольного руху виконував історик Бігун Ігор Валерійович. Далі, з 2017 року директором центру знову згадується Руслан Забілий. [4].
З 2019 року головою правління та виконавчим директором центру згадується магістр політології Олійник Анна Ярославівна, колишня заступниця голови, яку затвердила керівником організації звітно-виборна конференція 31 травня 2019 року. [5]. Згідно запису в ЄДРПОУ від 23 листопада 2020 року, було припинено повноваження Руслана Забілого, як керівника організації, а новим головою стала Анна Олійник. [6].
Крім того, з 26 жовтня 2020 року заступником директора згадується Тополевська Лідія Ігорівна. [7].
У 2021-2023 роках директором центру згадувалась журналістка Гірна-Крилевська Дарія Олегівна, остання 8 лютого 2023 року зареєструвала в Києві громадську організацію "ОН-Медіа", котра стала юридичним опертям для її авторського медіапроекту «Обличчя Незалежності». Дарію було обрано директоркою центру 20 грудня 2021 року. [8].
Згідно з записом у ЄДРПОУ від 21 квітня 2023 року, від того часу центром керує юрист і блогерка Тополевська Лідія Ігорівна.
Засновниками та бенефіціарами центру залишаються його фундатори зі Львова: Романюк Михайло Васильович (у 2010 році став директором Центру незалежних історичних студій), Дерев'яний Ігор Ярославович, та В'ятрович Володимир Михайлович. [9].
Головою вченої ради Центру досліджень визвольного руху спочатку у 2002-2008 роках був Володимир Косик, а у 2008 році цю посаду зайняв кандидат історичних наук Володимир В'ятрович. У 2019 році головою вченої ради обраний Іван Патриляк – декан Історичного факультету Університету Т.Шевченка. [10].
Організація у 2014 році стала учасницею коаліції Реанімаційний пакет реформ [11].
ЦДВР має декілька відгалужень, заснованих його членами. Зокрема, 25 грудня 2009 року була заснована львівська міська громадська організація "Центр незалежних історичних студій": головою став Михайло Романюк, а співзасновниками стали Хома Іван Ярославович та Сова Андрій Олегович.
Ще одна відома працівниця центру - Ясиневич Ярина Ярославівна, 1980 року народження, жителька Львова, яка в кінці 1990-их - на початку 2000-их рр. очолювала Львівську "Молоду Просвіту", а пізніше переїхала до містечка Ворзель Київської області, 4 лютого 2023 року заснувала ГО "Всеукоаїнський демократичний форум".
У 2005 році реорганізовано структуру благодійного громадського фонду «Літопис УПА» ім. В. Макара, президентом якого обраний співробітник ЦДВР Посівнич Микола Романович, який у 2014 році очолив Львівську обласну організацію КУН, після смерті попереднього голови осередку Івана Губки.
Активно проявили себе також працівники центру Тарас Гривул, Роман Грицьків, Володимир Муравський, Олександр Дарованець, Олеся Ісаюк (1987 року народження, жителька Львова); Бірчак Володимир Мирославович (1987 року народження, уродженець Тернополя), та інші.
Архівний. ЦДВР володіє унікальним архівом документів, що висвітлюють діяльність ОУН та УПА, а також фоно- та відеосвідчення. Окремим структурним підрозділом Архіву ЦДВР виступає фотоархів. Цікавими фондами є збірки документів архіву голів Проводу ОУН Миколи Лебедя та Ярослава Стецька, а також Головного командира УПА Василя Кука. ЦДВР є учасником проекту «Електронний архів українського визвольного руху».
Бібліотечний. ЦДВР володіє спеціалізованою бібліотекою з історії України кінця XIX — XX ст. Найбільшою збіркою літератури в бібліотеці є видання з тематики ОУН та УПА. Бібліотека постійно укомплектовується сучасними українськими та закордонними виданнями.
Консультаційний. Консультаційна діяльність, надання установам, організаціям та зацікавленим особам інформації, експертних оцінок що стосуються проблематики визвольного руху. Надання історичних професійних довідок щодо учасників, подій та явищ з тематики українського визвольного руху.
Популяризаційний. Розробка та впровадження програм популяризації історії визвольної боротьби в Україні в XX ст. 16 березня 2013 Прес-центр Центру досліджень визвольного руху повідомив, що 19 березня 2013 у Львові презентують Електронний архів Українського Визвольного Руху з 10 тисячами раніше недоступних документів.[12]
Видавничий. Видання документальної бази та наукових досліджень з тематики українського визвольного руху. Центр випускає власне періодичне видання — науковий збірник «Український визвольний рух».
Станом на 2018 рік вийшло 22 випуски наукового збірника.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.