Формула-1 — Чемпіонат 1964

Формула-1 1964 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по жовтень та складався з 10 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Монако 10 травня та закінчився на Гран-прі Мексики 25 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Джон Сертіс. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Ferrari.

15-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1963    Сезон 1964    1965 ►
Джон Сертіс
Чемпіон світу
Джон Сертіс (Ferrari)
Кубок конструкторів
Ferrari

Команди та пілоти

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1964 року.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	Шини	Пілот	Гран-прі
Revson Racing	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Пітер Ревсон	1, 6, 8
Бернар Колломб	Lotus-Climax	24	Climax FWMV 1.5 V8	D	Бернар Колломб	1
Моріс Трентіньян	BRM	P57	BRM P56 1.5 V8	D	Моріс Трентіньян	1, 4–6, 8
Brabham Racing Organisation	Brabham-Climax	BT7 BT11	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джек Бребем	Всі
					Ден Ґерні	Всі
Owen Racing Organisation	BRM	P261 P67	BRM P56 1.5 V8	D	Річі Гінтер	Всі
					Грем Гілл	Всі
					Річард Аттвуд	5
Cooper Car Company	Cooper-Climax	T73 T66	Climax FWMV 1.5 V8	D	Філ Гілл	1–7, 9–10
					Брюс Макларен	Всі
					Джон Лав	8
Team Lotus	Lotus-Climax	25 33	Climax FWMV 1.5 V8	D	Пітер Арунделл	1–4
					Джим Кларк	Всі
					Майк Спенс	5–10
					Герхард Міттер	6
					Волт Гансген	9
					Мойзес Солана	10
British Racing Partnership	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Іннес Айрленд	1
					Тревор Тейлор	5
	BRP-BRM	Mk 1 Mk 2	BRM P56 1.5 V8		Іннес Айрленд	3–5, 7–10
					Тревор Тейлор	1, 3–4, 7–10
DW Racing Enterprises	Brabham-Climax	BT11	Climax FWMV 1.5 V8	D	Боб Андерсон	1–8
Reg Parnell Racing	Lotus-Climax	25	Climax FWMV 1.5 V8	D	Кріс Амон	7
	Lotus-BRM	25 24	BRM P56 1.5 V8			1–6, 9–10
					Майк Гейлвуд	1–2, 4–10
					Пітер Ревсон	3–5
R.R.C. Walker Racing Team	Cooper-Climax	T66	Climax FWMV 1.5 V8	D	Едґар Барт	6
					Йо Бонніер	1
	Brabham-Climax	BT7	Climax FWMV 1.5 V8			7–10
	Brabham-BRM	BT11	BRM P56 1.5 V8			2–3, 5–6
					Йохен Ріндт	7
					Джекі	8
					Жо Зіфферт	9–10
					Геп Шарп	9–10
Scuderia Ferrari SpA SEFAC North American Racing Team	Ferrari	156 158 1512	Ferrari 178 1.5 V6 Ferrari 205B 1.5 V8 Ferrari 207 1.5 F12	D	Лоренцо Бандіні	Всі
					Джон Сертіс	Всі
					Людовіко Скарфіотті	8
					Педро Родрігес	10
Siffert Racing Team	Lotus-BRM	24	BRM P56 1.5 V8	D	Жо Зіфферт	1
	Brabham-BRM	BT11				2–8
Ecurie Maarsbergen	Porsche	718	Porsche 547/3 1.5 F4	D	Карл Годін де Бофор	2, 6
Scuderia Centro Sud	BRM	P57	BRM P56 1.5 V8	D	Тоні Меггс	2–3, 5–7
					Джанкарло Багетті	2–3, 5–8
Equipe Scirocco Belge	Scirocco-Climax	SP	Climax FWMV 1.5 V8	D	Андре Пілетт	3, 6
Bob Gerard Racing	Cooper-Ford	T71/73	Ford 109E 1.5 L4	D	Джон Тейлор	5
Ian Raby Racing	Brabham-BRM	BT3	BRM P56 1.5 V8	D	Ієн Ребі	5, 8
John Willment Automobiles	Brabham-Ford	BT10	Ford 109E 1.5 L4	D	Френк Гарднер	5
Honda R & D Company	Honda	RA271	Honda RA271E 1.5 V12	D	Ронні Бакнум	6, 8–9
Derrington-Francis Racing Team	ATS	DF	ATS 100 1.5 V8	G	Маріо де Араужу Кабрал	8
Fabre Urbain	Cooper-Climax	T60	Climax FWMV 1.5 V8	D	Жан-Клод Руда	8
Джерело:[1]

Календар

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	10 травня
2	Гран-прі Нідерландів	Траса Зандвоорт, Зандворт	24 травня
3	Гран-прі Бельгії	Спа-Франкоршам, Спа	14 червня
4	Гран-прі Франції	Руан-Лез-Ессар, Ориваль	28 червня
5	Гран-прі Великої Британії	Брендс-Гетч, Кент	11 липня
6	Гран-прі Німеччини	Нюрбургринг, Нюрбург	2 серпня
7	Гран-прі Австрії	Авіабаза Цельтвег, Штирія	23 серпня
8	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	6 вересня
9	Гран-прі США	Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк	4 жовтня
10	Гран-прі Мексики	Магдалена Міксхука, Мехіко	25 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

Гран-прі

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Шини	Звіт
1	Гран-прі Монако	Джим Кларк	Грем Гілл	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
2	Гран-прі Нідерландів	Ден Ґерні	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
3	Гран-прі Бельгії	Ден Ґерні	Ден Ґерні	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
4	Гран-прі Франції	Джим Кларк	Джек Бребем	Ден Ґерні	Brabham-Climax	D	Звіт
5	Гран-прі Великої Британії	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
6	Гран-прі Німеччини	Джон Сертіс	Джон Сертіс	Джон Сертіс	Ferrari	D	Звіт
7	Гран-прі Австрії	Грем Гілл	Ден Ґерні	Лоренцо Бандіні	Ferrari	D	Звіт
8	Гран-прі Італії	Джон Сертіс	Джон Сертіс	Джон Сертіс	Ferrari	D	Звіт
9	Гран-прі США	Джим Кларк	Джим Кларк	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
10	Гран-прі Мексики	Джим Кларк	Джим Кларк	Ден Ґерні	Brabham-Climax	D	Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція	1-ша	2-га	3-тя	4-та	5-та	6-та
Очки	9	6	4	3	2	1

Поз. Пілот МОН НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА США МЕК Очки[a] 1 Джон Сертіс Схід 2 Схід Схід 3 1 Схід 1 2 2 40 2 Грем Гілл 1 4 (5) 2 2 2 Схід Схід 1 11 39 (41) 3 Джим Кларк 4 1 1 Схід 1 Схід Схід Схід 7 5 32 4 Лоренцо Бандіні 10 Схід Схід 9 5 3 1 3 Схід 3 23 5 Річі Гінтер 2 11 4 5 8 7 2 4 4 8 23 6 Ден Ґерні Схід Схід 6 1 13 10 Схід 10 Схід 1 19 7 Брюс Макларен Схід 7 2 6 Схід Схід Схід 2 Схід 7 13 8 Джек Бребем Схід Схід 3 3 4 12 9 14 Схід Схід 11 = Пітер Арунделл 3 3 9 4 11 10 Жо Зіфферт 8 13 Схід Схід 11 4 Схід 7 3 Схід 7 11 Боб Андерсон 7 6 НС 12 7 Схід 3 11 5 12 Майк Спенс 9 8 Схід 6 Схід 4 4 = Тоні Меггс НС НС Схід 6 4 4 14 Іннес Айрленд НС 10 Схід 10 5 5 Схід 12 4 15 Йо Бонніер 5 9 Схід Схід Схід 6 12 Схід Схід 3 16 Кріс Амон НКВ 5 Схід 10 Схід 11 Схід Схід Схід 2 = Моріс Трентіньян Схід 11 НКВ 5 Схід 2 = Волт Гансген 5 2 19 Майк Гейлвуд 6 12 8 Схід Схід 8 Схід 8 Схід 1 = Філ Гілл 9 8 Схід 7 6 Схід Схід Схід 9 1 = Тревор Тейлор Схід 7 Схід Схід Схід НКВ 6 Схід 1 = Педро Родрігес 6 1 — Джанкарло Багетті 10 8 12 Схід 7 8 0 — Герхард Міттер 9 0 — Людовіко Скарфіотті 9 0 — Мойзес Солана 10 0 — Пітер Ревсон НКВ ДСК НС Схід 14 13 0 — Ронні Бакнум 13 Схід Схід 0 — Геп Шарп НКЛ 13 0 — Джон Тейлор 14 0 — Карл Годін де Бофор Схід НС 0 — Андре Пілетт Схід НКВ 0 — Ієн Ребі Схід НКВ 0 — Френк Гарднер Схід 0 — Едґар Барт Схід 0 — Йохен Ріндт Схід 0 — Маріо де Араужу Кабрал Схід 0 — Річард Аттвуд НС 0 — Жан-Клод Руда НС 0 — Бернар Колломб НКВ 0 — Джон Лав НКВ 0 — Джекі НКВ 0 Поз. Пілот МОН НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА США МЕК Очки Джерело:[2][3][4][5]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Конструктори

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор МОН НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА США МЕК Очки[b] 1 Ferrari 10 2 Схід 9 (3) 1 1 1 2 2 45 (49) 2 BRM 1 (4) (4) 2 2 2 2 (4) 1 8 42 (51) 3 Lotus-Climax 3 1 1 4 1 8 Схід (6) (5) 4 37 (40) 4 Brabham-Climax 7 6 3 1 4 10 3 10 Схід 1 30 5 Cooper-Climax 5 7 2 6 6 Схід Схід 2 Схід 7 16 6 Brabham-BRM 9 Схід 11 4 Схід 7 3 13 7 7 BRP-BRM Схід 7 Схід 10 5 5 6 12 5 8 Lotus-BRM 6 5 Схід 8 Схід 11 8 13 8 Схід 3 — Honda 13 Схід Схід 0 — Cooper-Ford 14 0 — Scirocco-Climax Від Схід НКВ 0 — Porsche Схід НС 0 — Brabham-Ford Схід 0 — ATS Схід 0 Поз. Конструктор МОН НІД БЕЛ ФРА ВЕЛ НІМ АВТ ІТА США МЕК Очки Джерело:[2][3][4][6]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Виноски

1. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
2. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки

1. All the drivers 1964 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
2. 1964 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
3. Report 1964 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
4. Monaco 1964 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 9 липня 2023.
5. 1964 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.
6. 1964 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 9 липня 2023.