Сухиня
село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сухи́ня — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області на річці Бистриці. Територія старостинського округу розташована в західній частині району та межує з територією колишнього Козелецького району.
| село Сухиня | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Тер. громада | Бобровицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040050330088583 |
| Облікова картка | Сухиня |
| Основні дані | |
| Засноване | не пізніше 1628 |
| Населення | ▲ 225 (01.12.2019)[1] |
| Площа | 1,77 км² |
| Густота населення | 127,12 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17420 |
| Телефонний код | +380 4632 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°47′46″ пн. ш. 31°12′54″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
112 м |
| Водойми | Бистриця |
| Відстань до обласного центру |
113 км |
| Відстань до районного центру |
14,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46 |
| Карта | |
  Сухиня | |
 Сухиня | |
| Мапа | |
 | |
Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 14,5 км, до обласного центру — 113 км. Населення — 225 осіб (2019), дітей — 42, пенсіонерів — 52.[1]
За переказами, козаки, що оселилися в Рудьківці у XV ст., належали до сухинського товариства. Звідси, можливо, й походить назва Сухиня[2].
Польська люстрація Остерського староства 1628 р. згадує село Suchinia, 1636 р. — Suchiny.[3][4]
У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується хуторъ Сухиня на річці Бобровиці. У ньому були 4 селянські двори (Леско Костюченко з трьома волами, Демянко Коновал із волом і конем, Івашко Θедоров сын Бурак із волом, Івашко Колесник із волом) та 1 двір бобыльской (Гаврилко Мелник).[5]
Згідно з Генеральним слідством Київського полку, у 1726—1729 роках у селі було принаймні 3 двори. Село Сухинка належало до Бобровицької сотні, за давніх літ було під владою полковника київського. Полковник Костянтин Солонина дав село у володіння своєму онукові Івану Васильовичу Забілі (за універсалом гетьмана Скоропадського), товаришеві бунчуковому. Він же зі згоди свого швагра Ніжинського попа Максима Почеки продав ченцям Києво-Печерським, які ним володіли. Млин і винницю було куплено за власний кошт ченців, однак вони не мали на них документів[6]. Там же вказано, що «въ селѣ Макаровцѣ и Сухинцѣ» 52 двора були маєтностями Києво-Печерської Лаври, але документи на право володіння були відсутні.
1781 року в деревнѣ Сухиняхъ було 9 хат козаків виборних, 12 хат підпомічників та 27 хат посполитих і козацьких підсусідків.[7] За даними ревізії 1782 року 50 чоловіків та 54 жінки в деревнѣ Сухинкѣ належали до вѣдомства Макаровскаго Києво-Печерської Лаври[8]. 1787 року тут жило 163 дорослих чоловіка — різного звання казенні люди (лаврські), козаки та люди власника генерал-поручика Дарагана[9].
За даними 1859 року населення села становило 400 осіб на 43 двори.[10] Серед них — 190 чоловік та 210 жінок. Сухинька (Сухиня, Сухинь) — деревня казачья, казенная, владѣльческая, при безъименномъ болотѣ.
За переписом 1897 року в д. Сухинька Козелецького повіту Чернігівської губернії мешкало 587 людей, серед них — 293 чоловіка та 294 жінки. Усі назвали себе православними[11].
1900 року було майже закінчене будівництво школи грамоти (єпархіального відомства), розпочалися заняття. На момент відкриття школи в селі на кожних 6-7 дворів був один грамотний.[12]
За даними податкових списків 1923 року в Сухині було 165 господарств, у яких мешкали 743 особи. Сухиня (разом із Мостищем, Марківцями, Рудьківкою та Макарівкою) належала до Козелецького району (а не Бобровицького) Ніжинської округи Чернігівської губернії. До райцентру були 22 версти польовими дорогами, до станції Бобровиця — 13 верст. Село мало свою сільраду, школу та хату-читальню, телефону не було.[13]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бобровицької міської громади[14].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бобровицького району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[15].
- Колесник Віталій Павлович (1975—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
