Loading AI tools
провінція Аргентини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Санта-Фе (ісп. Santa Fe — «свята віра») — провінція Аргентини, розташована на центральному сході країни. Її столиця — місто Санта-Фе. Межує з провінціями Чако на півночі, Коррієнтес і Ентре-Ріос на сході, Буенос-Айрес на півдні, і Сантьяго-дель-Естеро та Кордова на заході.
Санта-Фе | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
Santa Fe | |||||
| |||||
Столиця | Санта-Фе | ||||
Найбільше місто | Росаріо | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 19 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 3 200 736[1] (3-тя) | ||||
- густота | 24,07 (5-та) | ||||
Етнікон | Santafesino/santafecino[2] | ||||
Площа | |||||
- повна | 133 007 км² (10-та) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 53 м | ||||
- мінімальна | 53 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 27,8 млрд дол. США | ||||
ІРЛП | 0,832 (2010)[3] | ||||
Дата заснування | 1816 | ||||
Губернатор | Мігель Лівшищ | ||||
Вебсайт | santafe.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-S | ||||
Провінція Санта-Фе на мапі Аргентини | |||||
|
Більшість території провінції Санта-Фе рівнинна. На півдні знаходиться природна зона Пампа, а на півночі — Чако. Найвища точка провінції має висоту 143,5 м[4].
Найважливішою річкою і природним кордоном провінції є Парана. Також важливі річки Ріо-Саладо, Каркаранья, Сан-Хав'єр і Тапенага. Найбільшими озерами є Ла-Пікаса, Мелінке, Сетубаль, Ла-Сорайда.
Клімат провінції помірний. Північна частина (Чако) має середню річну температуру 21 °C і кількість опадів 800-1100 мм. Південна частина провінції (Пампа) має середню рівну температуру 17 °C і кількість опадів 944 мм. Кількість опадів в обох випадках знижується зі сходу на захід. Переважають північні (Памперо), північно-східні, південно-східні і південно-західні вітри (Судестада).
Корінними мешканцями земель, на яких зараз знаходиться провінція Санта-Фе, були індіанці тоба, тімбу, мокові, пілага, гвайкуру, кілоаса і гуарані.
Першим європейцем, який побував у цій місцевості, був Себастьян Кабот 1527 року. Він заснував біля злиття рік Парана і Каркарана фортецю Санкті-Спіріту, яка була згодом зруйнована індіанцями.
15 листопада 1573 року Хуан де Гарай заснував місто Санта-Фе. Гарай також став першим губернатором регіону Санта-Фе. 26 квітня 1588 року було встановлено кордони губернаторства Санта-Фе з Коррієнтесом, Сантьяго-дель-Естеро, Кордовою і Буенос-Айресом.
Королівським указом від 16 грудня 1617 року Санта-Фе було включено до складу губернаторства Ріо-де-ла-Плата.
12 серпня 1776 року було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. Санта-Фе опинився у складі інтендантства Буенос-Айрес під владою зазначеного віце-королівства.
Після Травневої революції 1810 року Санта-Фе продовжував залежати від Буенос-Айреса до 26 квітня 1815 року, коли було обрано першого губернатора провінції.
27 лютого 1812 року у місті Росаріо вперше було піднято прапор Аргентини.
27 серпня 1815 року губернатор провінції Санта-Фе помер. Вже 2 вересня було відновлено залежність провінції від Буенос-Айреса. 2 березня 1816 року столицю Санта-Фе захопили Мар'яно Вера й Естаніслао Лопес, оголосивши про автономію провінції. 10 травня Вера став губернатором Санта-Фе, а Лопес — командувачем армії. 28 травня автономію визнав уряд провінції Буенос-Айрес, визначивши також межі між ними. 1818 року було затверджено конституцію провінції.
Після смерті Естаніслао Лопеса 1838 року губернатором став Домінго Кульєн. Оскільки він був потенційний конкурентом губернатора Буенос-Айреса, Хуан Мануель де Росас його розстріляв, призначивши губернатором Санта-Фе Хуана Пабло Лопеса. 1 травня 1853 року Лопес затвердив нову конституцію провінції. У грудні 1851 року провінцію було звільнено військом Хусто Хосе де Уркіси.
Законом від 26 жовтня 1883 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено з 4 до 9.
13 листопада 1886 року було прийнято конвенцію про остаточне встановлення кордонів з провінціями Буенос-Айрес, Сантьяго-дель-Естеро і Чако[5].
Законом від 31 грудня 1890 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено до 18[6]. 30 жовтня 1907 року було створено останній, 19-й департамент.
У часи правління Перона провінція Санта-Фе набула надзвичайної ваги у політиці. 1969 року у містах Росаріо і Санта-Фе відбулися великі громадські заворушення і виступи проти диктатури Онганії.
5 вересня 1979 року було встановлено водні кордони провінції по річці Парана, завдяки чому під юрисдикцію Санта-Фе потрапили острови Пахарос, Пелада, Ларга, Ла-Пасьєнсьйа та інші.
Санта-Фе — одна з економічно найрозвиненіших провінцій Аргентини. ВВП провінції за 2006 рік становив 27,8 млрд. доларів США, що становить 7,24 % національного ВВП. Санта-Фе також є другою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту, на 2009 рік він склав 12,2 млн доларів. Основними галузями прибутку провінції є сільське господарство, металургія, хімія, машинобудування.
Основними сільськогосподарськими культурами є соя, соняшник і кукурудза. Є посіви пшениці і сорго. Санта-Фе є другим виробником пшениці в Аргентині після провінції Буенос-Айрес. Також вирощується суниця і картопля. Скотарство найбільше розвинене на півночі провінції. Важливе значення має бджільництво, продукція якого йде на експорт.
Найрозвиненішими галузями промисловості Санта-Фе є харчова (олійна, борошномельна, м'ясо-молочна), металургійна, хімічна, машинобудівна (сільськогосподарська техніка, побутова техніка).
Добре розвинута сфера послуг.
Освіта у провінції Санта-Фе (2009)[7] | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 1 336 | 110 210 | 6 790 |
- державні | 1 049 | 73 136 | 4 431 |
- приватні | 287 | 37 074 | 2 359 |
Початкові | 1 570 | 342 879 | 28 441 |
- державні | 1 293 | 252 995 | 21 836 |
- приватні | 277 | 89 884 | 6 605 |
Середні | 766 | 268 810 | 11 232 |
- державні | 439 | 186 300 | 8 086 |
- приватні | 327 | 82 510 | 3 146 |
Вищі[8] | 193 | 53 933 | 1 642 |
- державні | 77 | 30 376 | 971 |
- приватні | 116 | 23 557 | 671 |
Департамент | Адміністративний центр | Рік створення | Населення (2010) [9]!! Площа (км²) !!Мапа | ||
---|---|---|---|---|---|
Бельграно | Лас-Росас | 1890 | 44.048 | 2.386 | |
Касерос | Касільда | 1890 | 79.491 | 3.449 | |
Кастельянос | Рафаела | 1890 | 181.381 | 6.600 | |
Констітусьйон | Вілья-Констітусьйон | 1890 | 85.483 | 3.225 | |
Гарай | Ельвесья | 1826 | 20.889 | 3.964 | |
Хенераль-Лопес | Мелінкве | 1883 | 195.043 | 11.558 | |
Хенераль-Облігадо | Реконкіста | 1890 | 178.711 | 10.928 | |
Ірьйондо | Каньяда-де-Гомес | 1883 | 66.702 | 3.184 | |
Столичний | Санта-Фе | 1826 | 521.759 | 3.055 | |
Лас-Колоньяс | Есперанса | 1883 | 106.761 | 6.439 | |
9 липня | Тостадо | 1907 | 29.810 | 16.870 | |
Росаріо | Росаріо | 1826 | 1.198.528 | 1.890 | |
Сан-Крістобаль | Сан-Крістобаль | 1890 | 66.623 | 14.850 | |
Сан-Хав'єр | Сан-Хав'єр | 1883 | 30.668 | 6.929 | |
Сан-Херонімо | Коронда | 1826 | 80.155 | 4.282 | |
Сан-Хусто | Сан-Хусто | 1890 | 40.735 | 5.575 | |
Сан-Лоренсо | Сан-Лоренсо | 1883 | 159.184 | 1.867 | |
Сан-Мартін | Састре | 1890 | 63.640 | 4.860 | |
Вера | Вера | 1890 | 51.125 | 21.096 | |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.