На теренах Лівобережної України до кінця XVIIст., а у Правобережній Україні до кінця XVIIIст. як міра довжини використовувався лікоть, уніфікований із європейською системою мір. Із XIII ст. застосовувався лікоть хелмінський (57,62 см), запроваджений у Пруссіїтевтонськими лицарям. Поряд з ним застосовувався лікоть старопольський у 59,6см. У містах на ринковій площі зберігались еталонні міри довжини, ваги, об'єму, за користування якими купці сплачували мито. На теренах Галичини у 1787—1857 роках діяла міра довжини— лікоть львівський чи галицький у 59,6см.
Сороки— бунт із 40 штук хутра лисиць, куниць, пупків соболів, див. с. 58.
Фаска масла = 30 кварт.
Віз заліза = 2 снопи = 24 шини, див. с. 66.
«Віз» заліза важив близько одного сотнара. Звичайно на однокінний віз вантажили 5 «возів» заліза, оскільки середнє навантаження коня в той час становило приблизно 5 сотнарів.
ЦДІА України, м. Львів.— Акти Міського суду.— Ф. 52.— Оп. 3.— Кн. 256.— Арк. 368. Штука полотна дорівнює 48 ліктям, бела сукна— 25 поставам, постав сукна—20—50 ліктям, частіше 30—36 ліктям, лікоть львівський—73,2. (Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIIIст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР.— 1961.— №2(46).— С. 10.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XV—XVIIIст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР.— 1961.— №2(46).— С. 11—12. Лашт у Гданську дорівнював 32 корцям, лашт дорівнює 60 корцям, корець— 36 гарнців (на підставі конституції 1565р.). На практиці корець— 16—45 гарнців. Гарнець краківський— 3,15—3,17 л; гарнець— 4 кварти.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
ЦДІА України, м. Львів.— Реєстри поштучної каси.— Ф. 52.— Оп. 3.— Кн. 829781.— Арк. 2, 4 об. Пуд дорівнював 40 фунтам. Бочка— найчастіше від 36 до 122 гарнців; гарнець (у Львові) 3,84 л. Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIIIст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління.— К., 1961.— №2(46).— С. 11, 12; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
Кіпа— міра тканини, що мала 100 відрізків. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657).— С. 686; за Гвоздик-Пріцак, 1999
Чибирак С.В. Україна, держава: метрологія [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]. // Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018.
Ісаєвич Я. Д. Деякі питання української метрології XVI—XVIIIст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР.— 1961.— №2(46).
Додаток V. Міри [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Лариса Гвоздик-Пріцак. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке.— Київ, 1999.
Герасименко Н. З історії української метрології: міри об'єму збіжжя й меду // Український історичний журнал.— 2014.— Вип. 4 (№517).
Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові.— Київ: Наукова думка, 1966.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.