Нікельскуттерудит

Нікельскуттерудит (раніше — хлоантит) — мінерал. Ізоструктурна відміна скуттерудиту острівної будови з дефіцитом арсену.

Нікельскуттерудит
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2]
IMA-номер	IMA2007 s.p.
Абревіатура	Nskt[3]
Хімічна формула	(Ni,Co,Fe)As₃[4]
Nickel-Strunz 10	2.EC.05[5]
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	нікель[6], Скуттерудит[6]
Типова місцевість	Шнеєберзький рудний районd[5]
Нікельскуттерудит у Вікісховищі

Попередня назва — від грецьк. «хлоантес» — який зеленіє, яскраво-зелений (J.F.A.Breithaupt, 1845).

Синоніми: колчедан білий нікелевий, колчедан арсеново-нікелевий, нікель арсенистий, нікель-скутерудит, штенгель-кобальт.

Опис

Хімічна формула: (Ni, Co)As_3-x. Містить (%): Ni — 28,13; As — 71,87. Домішки: Cu, Fe, Co, Ag, Pb. Сингонія кубічна. Дидодекаедричний вид. Кристали кубічні, рідше — кубооктаедричні. Утворює також олов'яно-білі зернисті щільні маси. Іноді — пластинчасті зростання. Спайність відсутня. Густина 6,4-6,8. Тв. 6,0-6,51. Риса сіро-чорна. Блиск металічний. Злом нерівний. Крихкий. Добрий провідник електрики. Непрозорий. Зустрічається у гідротермальних родовищах нікель-кобальтової та срібло-нікель-кобальтової формацій разом з іншими арсенідами кобальту, нікелю та заліза. Супутні мінерали: сафлорит, нікелін, прустит, барит, флюорит, кварц, сидерит, ґаленіт. Руда нікелю.

Розповсюдження

Знахідки: Гессен, Шварцвальд, Саксонія (ФРН), Дофін (Франція), Бу-Аззер (Марокко), пров. Онтаріо (Канада).

Див. також

• Арсеніди природні
• Список мінералів

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.

   d:Track:Q1356348d:Track:Q16917772d:Track:Q15205595
2. Burke E. A. J. Tidying up mineral names: an IMA-CNMNC scheme for suffixes, hyphens and diacritical marks // The Mineralogical Record — 2008. — Vol. 39. — P. 131–135. — ISSN 0026-4628

   d:Track:Q15924570d:Track:Q3521877d:Track:Q17294073
3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
4. Hålenius U., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 35. New minerals and nomenclature modifications approved in 2016 and 2017 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2017. — Vol. 81, Iss. 1. — P. 209–213. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2017.081.004

   d:Track:Q17156438d:Track:Q15971476d:Track:Q28790431d:Track:Q15971792d:Track:Q3314880d:Track:Q15971755d:Track:Q912887
5. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
6. http://www.mindat.org/min-2897.html

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нікельскуттерудит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Нікельскуттерудит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання