Loading AI tools
об'єднання письменників України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Націона́льна спі́лка письме́нників Украї́ни (НСПУ) — добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів.
Оригінальна назва | Спілка радянських письменників України (12 серпня 1934) Національна спілка письменників України (28 червня 1991) |
---|---|
Дата заснування | 1934 |
Голова | Сидоржевський Михайло Олексійович |
Адреса | м. Київ, вул. Банкова, 2 |
Нагороди | |
Офіційний сайт | nspu.com.ua |
Національна спілка письменників України у Вікісховищі |
НСПУ має власне книжкове видавництво — «Український письменник» (раніше — «Радянський письменник»).
Створена 16 червня — 12 серпня 1934 у Києві на I Всеукраїнському з'їзді радянських письменників як Спілка радянських письменників України — складова частина Спілки письменників СРСР, створеної того ж року.
Підставою для створення Спілок письменників України та СРСР була постанова ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 «Про перебудову літературно-художніх організацій». За цією постановою, ліквідовано всі літературні організації, які натоді ще існували (в Україні — ВУСПП, «Плуг», «Молодняк», «Західна Україна»), і був створений підготовний комітет для організації єдиної Спілки письменників СРСР і відповідні республіканські комітети. Спілки письменників союзних республік входили як підрядні до СП СРСР.
Статут СП СРСР зобов'язував радянських письменників до активної участі в соціалістичному будівництві і підпорядкування політиці комуністичної партії. Статут визначав і єдино дозволений для радянської літератури творчий метод — соціалістичний реалізм, в основу якого покладено засади «партійності та народності».
Найвищим органом СПУ (НСПУ) є з'їзди, які довгий час відбувалися нерегулярно, а почавши з 5-го (1966), скликалися за зразком партійних з'їздів раз на 5 років. З'їзд обирає правління НСПУ, яке виділяє з себе для керівництва поточною роботою раду, правління та секретаріат на чолі з головою правління.
У більших обласних центрах є місцеві літературні організації. При президії СПУ працюють комісії поезії, прози, драматургії, перекладів тощо.
Число членів СРПУ на час її оформлення (1934) внаслідок терору початку 1930-х становило ледве 206 осіб, 1943 їх було 250.
У липні-серпні 1941 року основна частина співробітників Спілки письменників України прибула в Уфу. Максим Рильський, Юрій Яновський, Іван Кочерга, Петро Панч, Натан Рибак на евакуації брали активну участь в організації видання творів українських письменників в серії «Фронт і тил», у випуску літературних газети та журналу українською мовою[1]. У січні 1943 року мало не всі українські письменники були в Уфі. Приїзд не був випадковим. Тут відбувся урочистий пленум Спілки письменників України, присвячений 25-річчю радянської влади в республіці. З'їжджалися з усіх фронтів письменники-фронтовики, з партизанських загонів, з далеких і близьких міст[2].
Під час німецької окупації в липні 1941 р. на території дистрикту Галичина у Львові було створено альтернативну Спілку українських письменників, яку очолив Василь Пачовський. Його заступником був Микола Матіїв-Мельник[3], а згідно з іншими джерелами, його заступниками були Я. Цурковський і Р. Єндик[4]. У жовтні 1941 р. діяльність Спілки було поширено на терени Райхскомісаріату Україна, де київське відділення очолила О. Теліга. Однак за 2 місяці, після арешту членів редакції «Українського слова» (І. Рогач, І. Ірлявський, О. Теліга, О. Кандиба-Ольжич), діяльність Спілки в Райхскомісаріаті було припинено, тоді як в Галичині вона існувала до 1944 р. і була підпорядкована УЦК.
На II з'їзді СРПУ (6—12 грудня 1948) у доповіді Олександра Корнійчука була названа кількість членів Спілки — 263.
На час III з'їзду (27 жовтня — 1 грудня 1954) СНПУ нараховувала 323 члени і 35 кандидатів.
У 1958 число членів СРПУ становило 500.
IV з'їзд (10-14 березня 1959) перейменував СРПУ на Спілку письменників України. З'їзд нарахував 534 члени СПУ.
V з'їзд (16—19 листопада 1966) — 770 членів
VI (18—21 травня 1971) — 858 членів
VII (14—16 квітня 1976) — 922 члени
VIII (7—9 квітня 1981) — 1009 членів
IX (5—7 червня 1986) — 1095 членів.
СПУ мало власні друковані органи: «Літературна Україна», «Вітчизна», «Жовтень», «Прапор»; спільно з Українським товариством дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами — «Всесвіт», а з Інститутом літератури імені Тараса Шевченка — «Радянське літературознавство»; російською мовою — «Радуга».
Комуністична партія здійснювала керівництво СПУ через свій партійний комітет у ній. Дедалі більшу роль у керівництві СПУ відігравав КҐБ. 1971 на посаду секретаря президії СПУ «обрали» українського письменника та публіциста Івана Солдатенка, на VII з'їзді (1976) його замінив Полікарп Шабатин.
На межі 1980-х і 1990-х Спілка письменників України була центром національно-визвольної боротьби, у середовищі українського письменства започатковувалися Народний Рух України, «Просвіта» та «Меморіал».
Х з'їзд (16—19 квітня 1991) був перейменований на I з'їзд СПУ, що повинно було свідчити про відокремлення від СП СРСР і початок самостійного існування.
II (XI) з'їзд пройшов у листопаді 1996. На ньому Група письменників вийшли з СПУ і 1997 року утворили Асоціацію українських письменників. Причиною виходу було позастатутне (на думку частини членів) обрання Юрія Мушкетика головою правління СПУ на третій строк.
8 квітня 2016 ухвалою правління НСПУ Микола Славинський затверджений на посаду директора видавництва «Український письменник»[5].
За час існування СРПУ-СПУ-НСПУ очолювали:[6]
Обласні організації НСПУ — структурні підрозділи НСПУ в областях України та Київська міська організація (станом на 31.12.2022)[8].
Назва | Прізвище, ім'я та по батькові голови | Засновано | Фото | Адреса |
---|---|---|---|---|
Вінницька обласна | Вітковський Вадим Миколайович (з квітня 2018) | 1970[9] | Вул. Соборна, 72, к. 305, Вінниця, 21050 | |
Волинська обласна | Ляснюк Ольга Леонтіївна (з червня 2016) | 1980 | Просп. Перемоги, 14, оф. 311, Луцьк, 43005 | |
Дніпропетровська обласна | Сухоніс Фідель Анатолійович (з липня 2021) | 1934 | просп. Д. Яворницького, 18, Дніпро, 49027 | |
Донецька обласна | Сіробаба Микола Васильович (з листопада 2019) | 1924, як спілка пролетарських письменників Донбасу «Забой» | бульв. Пушкіна, 30а, Донецьк, 83050. На цей час приміщення зайнято СП ДНР. | |
Житомирська обласна | Гресь Світлана Миколаївна (з червня 2017) | 1965 | Майдан, 12, Житомир, 10000 | |
Закарпатська обласна | Кузан Василь Васильович (з червня 2019) | 1946 | Вул. Жупанатська, 3, Ужгород, 88000 | |
Запорізька обласна | Стадніченко Ольга Олександрівна (з червня 2020)[10][11] | 1967 | просп. Соборний, 162, оф. 162, Запоріжжя, 69095 | |
Івано-Франківська обласна | Баран Євген Михайлович (з травня 2023) | 1971 | Вул. Т. Шевченка, 95, Ів.-Франківськ, 76010 | |
Київська | Фольварочна Тетяна Володимирівна (в.о. з жовтня 2023, голова з 27 лютого 2023) | 1941 | Вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024
у цьому ж будинку розташовано й головний осідок Спілки письменників України | |
Київська обласна | Бубир Володимир Петрович (з квітня 2021) | 2003 | ||
Кіровоградська обласна | Гармазій Надія Сергіївна (з листопада 2021) | 1984[12] | Вул. Віктора Чміленка, 84 (2-й поверх), Кропивницький, 25022 | |
Кримська | Тимчасово не функціонує | Вул. Гоголя, 14, Сімферополь, 95000 | ||
Луганська обласна | Гайворонська Ганна Андріївна (з листопада 2019) | 1965 | Вул. Лермонтова, 1б, Луганськ, 91022. Офіс в облцентрі тимчасово не функціонує | |
Львівська обласна | Дяк Олесь Михайлович (з листопада 2020) | 1939 | Вул. С. Крушельницької, 25/9, м. Львів, 79000 | |
Миколаївська обласна | Марущак Віра Іванівна (з січня 2018) | 1974 | Вул. Нікольська, 44,к. 2-4, Миколаїв, 54001 | |
Одеська обласна | Дмитрієв Сергій Вікторович (з листопада 2013) | 1934 | пл. Бориса Дерев'янка,1. Шостий поверх, кабінет 608. Одеса, 65072 | |
Полтавська обласна | Кірячок Наталія Василівна (з травня 2015) | 1956[13] | Соборний майдан, 15, Полтава, 36020 | |
Рівненська обласна | Одерако (Сваха) Ірина Володимирівна (з листопада 2023)[14] | 1985 | Вул. С. Петлюри, 1, Рівне, 33000 | |
Сумська обласна | П'ятаченко Сергій Васильович (з квітня 2023) | 1993 | Вул. Сумсько-Київських дивізій, 48/1, Суми, 40024 | |
Тернопільська обласна | Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна (з січня 2023) | 28 лютого 1984 | Вул. Кардинала Й. Сліпого, 3, Тернопіль, 46001 | |
Харківська обласна | Романовський В'ячеслав Євгенович (в.о. з листопада 2021) | 1934 | Вул. Чернишевська, 59, Харків, 61002 | |
Херсонська обласна | Загороднюк Василь Степанович (з листопада 2018) | 1959 | пр. Ушакова, 16, Херсон, 73003 | |
Хмельницька обласна | Маліш Петро Іванович (з березня 2017) | 1980 | Вул. Грушевського, 68, Хмельницький, 29013 | |
Черкаська обласна | Поліщук Володимир Трохимович (з березня 2018) | 1972 | Вул. Вишневецького (Байди), буд. 17, офіс 109, Черкаси, 18001 | |
Чернівецька обласна | Джуран Василь Тодорович (з жовтня 2018) | 1958 | Вул. Ончула, 4, Чернівці, 58001 | |
Чернігівська обласна | Конечна Олена Михайлівна (з червня 2021) | 1976 | Просп. Миру, 35-а, кв. 46, Чернігів, 14000 | |
3 грудня 2015 відбулося чергове засідання Правління НСПУ, на якому було оголошено, що членами спілки є 1973 особи, з яких 110 мешкають за межами України. Письменницькі організації Донеччини та Луганщини функціонують на територіях, підконтрольних українському урядові.
Кабінет Міністрів України Постановою № 1058 від 10 липня 1998 року, передав у власність творчим спілкам України нерухоме майно творчих спілок колишнього СРСР, яке станом на 24 серпня 1991 року згідно з правоустановчими документами, перебувало у віданні творчих спілок колишнього СРСР або у володінні відповідних республіканських структур. В означеній постанові Кабінет Міністрів України наголошувалося: «приміщення, які входять до складу зазначеного нерухомого майна, надаються творчим спілкам України для здійснення ними статутних завдань без права передачі в оренду». У перелік розташованих на території України підприємств, установ та організацій творчих спілок колишнього СРСР увійшли наступні будинки й споруди, які передано у власність Національної спілки письменників України в особі Дирекції управління майном (ДУМ):[15]
Загальна площа нерухомості, передана НСПУ в особі ДУМу, складала понад 20 000 м²[15].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.