Ліскувате
село в Польщі, Підкарпатське воєводство, Бещадський повіт З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Польщі, Підкарпатське воєводство, Бещадський повіт З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ліскувате (пол. Liskowate) — бойківське село на українських етнічних землях Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Населення — 210 осіб (2011[1]).
Село
Дерев'яний будинок в селі Ліскувате
Координати 49°29′35.000000101592″ пн. ш. 22°38′33.000000099994″ сх. д.
|
У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Лісовек (пол. Lisówek).
Біля села є гора Воланська Кичера (632 м.). На схід у лісі Каращина є також височина Кжемень (615 м.)[3]. Через село тече потік Каращина, який впадає в Стрвяж.
Село закріпачене на основі волоського права в 1544 році як королівське село. В 1565 році тут жило 28 селян, 3 бортники і священик (у селі була церква)[4].
Шляхтичі, що походили з села, мали прізвище Лісковацькі та були одними з небагатьох у районі представників околичної шляхти[4].
В 1772 році село перейшло у власність австрійської державної скарбниці.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства. В 1921 році в селі було 255 осель і 1541 житель (1436 греко-католиків, 38 римо-католиків і 67 юдеїв).
У 1939 році в селі проживало 1870 мешканців, з них 1790 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 20 поляків, 30 євреївв[5].
З 1939 до 1951 село відносилось до Хирівського району Дрогобицької області України (відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року).
В Ліскуватому знаходився прикордонний перехід, що був використаний для переселення українців у 1944—1946 роках з Польщі до України.
В 1951, у рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення (332 родини, 1436 осіб) було переміщено в Ямський район Донецької області: 102 родини — в колгосп ім. Артема і 86 родин — в колгосп ім. Хрущова[6][7], а до села переселено поляків-переселенців з Української РСР[4].
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 103 | 26 | 70 | 7 |
Жінки | 107 | 30 | 62 | 15 |
Разом | 210 | 56 | 132 | 22 |
В селі збереглась стара греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці. Побудована в 1832 році. Початково мала зверху дзвіницю над бабинцем. Значно перебудована в 1929 році. Церква була парафіяльною, село в 1782—1947 рр. належало до Устрицького деканату Перемиської єпархії.
Після другої світової війни (після виселення українців) в церкві служили для грецьких переселенців, а потім, до 70-х років XX ст., використовувалася як радгоспний склад синтетичних добрив[9]. В 1973 році передана римо-католикам, зараз в церкві не служать.
Біля церкви є цвинтар, на якому поховані священики церкви Анатоль Кордасевич і Антон Федоряк. Біля церкви є дзвіниця. Неподалік є католицький костел, у якому служать для місцевого населення.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці є в туристичному маршруті «Шлях дерев'яної архітектури».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.