Loading AI tools
країна в Європі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ла́твія (латис. Latvija [ˈlatvija], лів. Leţmō), офіційна назва — Латві́йська Респу́бліка (латис. Latvijas Republika, лів. Leţmō Vabāmō) — держава у Балтійському регіоні Північної Європи[3]. З часу незалежності Латвію називають однією з країн Балтії. Межує з Естонією на півночі, Литвою на півдні, Росією на сході, Білоруссю на південному сході і розділяє морський кордон зі Швецією на заході. Латвія має 1 957 200 мешканців і займає територію 64 589 км2[4]. У країні помірний сезонний клімат. У Балтійському морі помірний клімат, хоча воно має чотири чіткі пори року і сніжні зими.
Після століть перебування під шведською, польською та російською владою, Латвійська Республіка, яка перебувала здебільшого під контролем німецьких аристократів, відколовшись від Російської імперії, оголосила незалежність після Першої світової війни[5]. Після державного перевороту 1934 року в країні встановився авторитарний режим при Карлісі Ульманісі. Латвію було окуповано в 1940 році Радянським Союзом, потім у 1941 році нацистською Німеччиною, згодом в 1944 році знов Радянським Союзом для утворення Латвійської РСР, яка проіснувала наступні 45 років.
Мирна співоча революція, починаючи з 1987 року, закликала до емансипації Балтії від радянської влади та засудження незаконної окупації комуністичним режимом[6]. Революція завершилась Декларацією про відновлення незалежності Латвійської Республіки 4 травня 1990 року та відновленням фактичної незалежності 21 серпня 1991 року[7].
Латвія є демократичною суверенною державою, парламентською республікою. Її столиця Рига була культурною столицею Європи у 2014 році. Державна мова — латиська. Країна поділена на 119 адміністративних поділів, з них 110 — муніципалітети, дев'ять — міста[8]. Латиші та ліви — корінне населення Латвії[9]. Латиська та литовська — єдині балтійські мови, які збереглися до нашого часу. Панівна конфесія — євангелісти-лютерани. Російська меншина переважно сповідує православ'я.
Латвія — розвинена економіка з високим рівнем доходів і займає 39-те місце в індексі людського розвитку[10]. Країна займає доволі високі місця в індексах громадянських свобод, свободи преси, свободи Інтернету, демократичного управління, якості життя та спокою. Латвія є членом Європейського Союзу, Єврозони, НАТО, Ради Європи, Організації Об'єднаних Націй, Ради країн Балтійського моря, МВФ, ПІБ, ОЕСР, ОБСЄ та СОТ. Країна стала повноправним членом Єврозони почавши використовувати євро як свою валюту 1 січня 2014 року, замінивши латвійські лати[11].
Назва Latvija походить від назви давніх латгальців, одного з чотирьох індоєвропейських балтійських племен (поряд із куршами, селонами та земгалами), які складали етнічне ядро сучасних латвійців разом із фінськими лівами[12]. Генріх Латвійський придумав латинізацію назв країни Lettigallia та Lethia. Терміни надихали варіації назви країни в романських мовах від Летонії та в декількох германських мовах від Летландії[13].
Латвія розташована на крайньому заході Східної-Європейської рівнини. Більша частина території Латвії — моренна горбиста рівнина з висотами 200—300 м над р. м. Рельєф країни — це лісиста низина, болота, озера; 472 км берегової лінії. Найвища точка — гора Гайзінькалнс (у Ліфляндії) має висоту 312 м над р. м.
На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.
Великі річки — Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Загалом на території Латвії понад 700 річок; всі вони належать до басейну Балтійського моря. Головна річка — Даугава (в Росії — Західна Двіна), протягом 357 км тече по території Латвії; її довжина від джерела в Росії (Тверська область) до гирла в Ризькій затоці становить 1020 км. Озера охоплюють 1,5 % території, найбільші — Лубанс, Резнас і Буртнієкс.
Сільськогосподарські земельні угіддя чергуються з заболоченими місцевостями, озерами (особливо в Латгале) і змішаними (біля морського узбережжя — сосновими) лісами. Клімат країни перехідний від морського до континентального.
_compared_with_today's_borders,_Ukrainian_version.png)
У Латвії діє Конституція 15 лютого 1922 року. Вище представництво здійснює президент держави, що обирається Сеймом строком на чотири роки.
_(23407165620).jpg)
Латвія — парламентська республіка. Законодавчий орган — Сейм (Saeima), що обирається повноправними громадянами Латвії, які досягли до дня виборів віку 18 років, терміном на чотири роки.
Латвія має багатопартійну систему, партії мають можливість формувати коаліційні уряди. Основні політичні партії та блоки:
Виконавчий орган — кабінет міністрів, що складається з прем'єр-міністра і міністрів. Коаліційні партії Сейму Латвії пропонують президенту республіки кандидатуру прем'єр-міністра (президента міністрів). Затверджений прем'єр-міністр формує новий кабінет міністрів.
Членство у міжнародних організаціях: ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).
Латвія встановила дипломатичні відносини зі 160 країнами і підтримує посольства в 35 країнах світу. 37 країн мають посольства в столиці Латвії — Ризі. У першій половині 2015 року Латвія була Державою-головою Ради Європейського союзу.
Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Головні порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г. ч. Німеччина — 16,8 %, Росія — 11,8 %, Фінляндія — 9,5 %, Швеція — 7,2 %). Експорт — $ 4,2 млрд (г. ч. Німеччина — 15,6 %, Велика Британія — 13,5, Росія — 12,1 %, Швеція — 10,3 %).
У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7,6 %. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4,5 %-5 % в 2002 [Mining Annual Review 2002].
Латвія поділяється на 110 країв (латис. novadi, однина novads) і 9 республіканських міст (латис. republikas pilsētas, однина republikas pilsēta). Краї поділяються на 494 волості (латис. pagasts).
Крім того, Латвія історично, культурно й конституційно поділяється на чотири регіони: Латгале, Земгале, Курземе, і Відземе.
У Латвії до 2023 року буде продовжуватися адміністративно територіальна реформа, аналогічна українській реформі децентралізації влади, яка передбачає уже укрупнення розділених у 2009 році країв у більші адміністративно-територіальні одиниці. Це пов'язано з вимогою Європейського союзу, щоб ефективно розприділити повноваження у провінції, а також із проблемою відтоку населення у міста і зосередження основної маси населення у Ризькому столичному регіоні.
Єдиною офіційною мовою Латвії є латиська, яка належить до балтійської мовної підгрупи балто-слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї.
Іншою визначною мовою Латвії є майже вимерла лівська мова фінської гілки уральської мовної сім'ї; латгальська — як діалект латиської також захищена латвійським законодавством.
Російська мова, якою широко розмовляли в радянський період, досі залишається найпоширенішою мовою меншини (у 2011 році 34 % говорили нею вдома). Англійська також широко прийнята в Латвії в бізнесі та туризмі. Станом на 2014 рік існувало 109 шкіл для меншин, які використовують російську мову.
Станом на березень 2011 року латвійці становили близько 62,1 % населення, тоді як 26,9 % — росіяни, білоруси 3,3 %, українці 2,2 %, поляки 2,2 %, литовці 1,2 %, євреї 0,3 %, роми 0,3 %, німці 0,1 %, естонці 0,1 % та інші 1,3 %. 250 осіб ідентифікують себе як лівонців (балтійські фіни, вихідці з Латвії). У Латвії проживало 290 660 «негромадян», або 14,1 % жителів Латвії, переважно російські поселенці, які прибули після окупації 1940 року, та їхні нащадки.
У деяких містах, наприклад, у Даугавпілсі та Резекне, етнічні латиші становлять меншість від загальної кількості населення. Незважаючи на неухильно зростаючу частку етнічних латишів протягом більше десяти років, вони все ще становлять трохи менше половини населення столиці Латвії — Риги.
| Етнос | Перепис 1897 | Перепис 1925 | Перепис 1935 | Перепис 1959 | Перепис 1970 | Перепис 1979 | Перепис 1989 | Перепис 2000 | Перепис 2011 | Статистичні дані 2020[1] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | Осіб | % | |
| Латиші | 1 318 617 | 68,34 | 1 354 126 | 73,4 | 1 472 612 | 75,5 | 1 297 881 | 62,0 | 1 341 805 | 56,8 | 1 344 105 | 53,7 | 1 387 757 | 52,0 | 1 370 703 | 57,7 | 1 284 194 | 62,1 | 1 192 333 | 62,5 |
| Росіяни | 154 561 | 8,0 | 193 648 | 10,5 | 206 499 | 10,6 | 556 448 | 26,6 | 704 599 | 29,8 | 821 464 | 32,8 | 905 515 | 34,0 | 703 243 | 29,6 | 556 422 | 26,9 | 471 206 | 24,7 |
| Білоруси | 79 541 | 4,12 | 38 010 | 2,1 | 26 867 | 1,4 | 61 587 | 2,9 | 94 898 | 4,0 | 111 505 | 4,5 | 119 702 | 4,5 | 97 150 | 4,1 | 68 174 | 3,3 | 60 097 | 3,1 |
| Українці | 987 | 0,05 | 512 | 0,0 | 1 844 | 0,1 | 29 440 | 1,4 | 53 461 | 2,3 | 66 703 | 2,7 | 92 101 | 3,5 | 63 644 | 2,7 | 45 699 | 2,2 | 42 929 | 2,3 |
| Поляки | 65 088 | 3,37 | 51 143 | 2,8 | 48 949 | 2,5 | 59 774 | 2,9 | 63 045 | 2,7 | 62 690 | 2,5 | 60 416 | 2,3 | 59 505 | 2,5 | 44 783 | 2,2 | 37 968 | 2,0 |
| Литовці | 25 888[15] | 1,34 | 23 192 | 1,3 | 22 913 | 1,2 | 32 383 | 1,6 | 40 589 | 1,7 | 37 818 | 1,5 | 34 630 | 1,3 | 33 430 | 1,4 | 24 426 | 1,2 | 21 938 | 1,1 |
| Євреї | 122 700 | 6,36 | 95 675 | 5,2 | 93 479 | 4,8 | 36 592 | 1,8 | 36 680 | 1,6 | 28 331 | 1,1 | 22 897 | 0,9 | 10 385 | 0,4 | 6 416 | 0,3 | — | |
| Цигани | 1 942 | 0,1 | 2 870 | 0,2 | 3 839 | 0,2 | 4 301 | 0,2 | 5 427 | 0,2 | 6 134 | 0,3 | 7 044 | 0,3 | 8 205 | 0,3 | 6 452 | 0,3 | 4 891 | 0,3 |
| Німці | 137 312 | 7,12 | 70 964 | 3,8 | 62 144 | 3,2 | 1 609 | 0,1 | 5 413 | 0,2 | 3 299 | 0,1 | 3 783 | 0,1 | 3 465 | 0,1 | 3 023 | 0,1 | 2 476 | 0,1 |
| Естонці | 17 991 | 0,93 | 7 893 | 0,4 | 7 014 | 0,4 | 4 610 | 0,2 | 4 334 | 0,2 | 3 681 | 0,2 | 3 312 | 0,1 | 2 652 | 0,1 | 2 000 | 0,1 | 1 607 | 0,1 |
| Ліви | 1 268 | 0,1 | 944 | 0,0 | 185 | 0,0 | 48 | 0,0 | 107 | 0,0 | 135 | 0,0 | 177 | 0,0 | — | — | ||||
| Інші | 4 823 | 0,25 | 5 504 | 0,3 | 3 398 | 0,2 | 8 648 | 0,4 | 13 828 | 0,6 | 16 979 | 0,7 | 29 275 | 1,1 | 24 824 | 1,1 | 26 298 | 1,3 | 72 230 | 3,8 |
| Загалом | 1 929 387 | 1 844 805 | 1 950 502 | 2 093 458 | 2 364 127 | 2 502 816 | 2 666 567 | 2 377 383 | 2 067 887 | 1 907 675 | ||||||||||
Традиційний латвійський фольклор налічує понад тисячу років. Виявлено понад 1,2 млн текстів і 30 тис. мелодій народних пісень.
Між XIII і XIX століттями балтійські німці розвинули особливу культурну спадщину, що характеризується як латвійським, так і німецьким впливом. Він зберігся в німецьких балтійських сім'ях і донині. Проте більшість корінних латишів не брали участі в цьому культурному житті, збереглася переважно селянська місцева язичницька спадщина, частково злившись із християнськими традиціями. Наприклад, одним із найпопулярніших свят є Jāņi, язичницьке свято літнього сонцестояння, яке латвійці відзначають у день свята Івана Хрестителя.
Історичний центр Риги був оголошений ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої спадщини в 1997 році.
У XIX столітті виникли латвійські націоналістичні рухи. Вони пропагували латвійську культуру та заохочували латишів брати участь у культурних заходах. XIX століття і початок XX століття латвійці часто розглядають як класичну епоху латвійської культури. Культурна еліта втекла з країни, але продовжувала творити, переважно для латвійської емігрантської аудиторії.
Після приєднання до Радянського Союзу латвійські художники та письменники були змушені дотримуватися стилю мистецтва соцреалізму. За радянських часів музика ставала все популярнішою, причому найпопулярнішими були пісні 1980-х років. У цей час у піснях часто висміювали особливості радянського життя та турбувалися про збереження латвійської ідентичності. Це викликало народні протести проти СРСР, а також призвело до зростання популярності поезії. З часів незалежності театр, сценографія, хорова музика та класична музика стали найпомітнішими галузями латвійської культури.
Латвійський університет і Ризький технічний університет є двома основними університетами країни, обидва засновані на основі Ризького політехнічного інституту та розташовані в Ризі.
Інші важливі університети, які були створені на базі Латвійського державного університету, включають Латвійський університет природничих наук і технологій (заснований у 1939 році на базі сільськогосподарського факультету) та Ризький університет Страдіня (заснований у 1950). Ще одним значним центром освіти є Даугавпілський університет.
Латвійський фестиваль пісні та танцю є важливою подією в латвійській культурі та громадському житті. Він проводиться з 1873 року, зазвичай кожні п'ять років. Загалом у заході беруть участь приблизно 30 000 виконавців. Співають народні пісні та класичні хорові пісні, з акцентом на спів акапела, хоча останнім часом до репертуару також увійшли сучасні популярні пісні.
У липні 2014 року в Ризі відбулися 8-мі Всесвітні хорові ігри, де взяли участь понад 27 000 хористів, які представляли понад 450 хорів із понад 70 країн. Фестиваль є найбільшим у своєму роді у світі і проводиться кожні два роки в іншому місті-господарі.
Починаючи з 2019 року в Латвії проходить перший Riga Jurmala Music Festival, новий фестиваль, на якому протягом чотирьох вихідних протягом літа виступають всесвітньо відомі оркестри та диригенти. Фестиваль проходить у Латвійській національній опері, Великій гільдії, а також у Великому та Малому залі «Дзинтарі».
Більшість громадян Латвії — лютерани.
.jpg)
| Дата | Назва свята | Оригінальна назва |
|---|---|---|
| 1 січня | Новий рік | Jaungada diena |
| березень-квітень | Велика (Страсна) п'ятниця | Lielā piektdiena |
| березень-квітень | Перший і другий день Великодня | Pirmā Lieldienas un otrās Lieldienas dienas |
| 1 травня | День праці | Darba svētki |
| 4 травня | День відновлення Латвійської Республіки | Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanas diena |
| 50 днів після Великодня | День Святої Трійці | Vasarsvētki |
| 23-24 червня | Ліго та Янів день | Līgo diena, Jāņi |
| 18 листопада | День проголошення Латвійської Республіки | Latvijas Republikas Proklamēšanas diena |
| 24-26 грудня | Різдво | Ziemassvētki |
| 31 грудня | Проводи старого року | Vecgada diena |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
