Loading AI tools
село в Закарпатській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кідьош — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Кідьош | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Тер. громада | Берегівська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21020030120020373 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1332 | ||
| Населення | 895 | ||
| Площа | 1,3 км² | ||
| Густота населення | 688,46 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90243 | ||
| Телефонний код | +380 03141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°13′05″ пн. ш. 22°41′51″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
115 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90243, с. Кідьош, вул. Петефі, 57 | ||
| Карта | |||
  Кідьош | |||
 Кідьош | |||
| Мапа | |||
 | |||
|
| |||
Знаходиться за 5 кілометрів від міста Берегово, біля підніжжя гори Нодьгедь.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| угорська | 778 | 86.93% |
| українська | 113 | 12.63% |
| російська | 3 | 0.33% |
| білоруська | 1 | 0.11% |
| Усього | 895 | 100% |
Назва села в перекладі з угорської значить «зміїне», через що в радянській час було перейменоване в «Зміївка». Виникла така назва, вочевидь, завдяки імені однойменному потічку. Проте існує Легенда, що у даному краю дочка Короля Соломона Роза загинула тут від укусу змії на честь мого населений пункт і дістав свою назву.
На території села знайдені сліди поселення кінця 2-го тисячоліття до н. е. Поселення епохи бронзи, розташоване на північному схилі Ардівської гори, що прилягає до Чорного Мочару. В районі села знайдено чотири бронзових скарби, що датується епохою пізньої бронзи. Перший скарб складався з кельтів, серпів, ножів, браслетів. Другий, що знайдений в 1889 році, включав вісім предметів. Третій (1907 рік) — п'ять предметів. Четвертий бронзовий скарб, до складу якого входило шість предметів, знайдено в 1935 році.
Село засноване в кінці XII ст., перша письмова згадка — в документі 1332 р., де фігурує під назвою «Кікош» (Kykos). За легендою, село виникло на місці монастиря, заснованого у XII ст. королем-вигнанцем Соломоном (онуком Ярослава Мудрого, сином угорського короля Ендре I і київської княжни Анастасії Ярославни). Спочатку село знаходилось в королівській власності, в 1364 р. перейшло до домініканців з Берегсасу (Берегова). В 1557 р. село отримало статус містечка та власну гербову печатку (на червоному тлі зображений золотий змій, що звивається догори; символ відтворює назву поселення). В XVII ст. землевласником тут була родини Перені та Форгачі, з XIX ст. — графська родина Карої. В радянській час село було позбавлено адміністративної самоврядності, і з 1952 по 2001 рр. знаходилось в складі Великоберезької сільської ради, з 2001 має окремий адміністративний статус.
Видатною архітектурною спорудою села Кідьош є костел Івана Хрестителя, зведений в XIV ст. на пагорбі, на основі каплиці, збудованої століттям раніше, та монастирю, від якого лишились тільки камені. До апсиди-каплиці був добудований готичний неф, і таким чином, церква складається з двох різних частин, але виглядає цільною. Костел мав оборонний характер, був обнесений муром та захищений ровом. Про оборонний характер свідчать товсті стіни храму та вузькі вікна-бійниці. В 1590 р. населення Кідьоша перейшла в реформатську конфесію, і костел з католицького став реформатським храмом. Після цього старовинні фрески були забілені. В 1657 р. під час карального походу польських рейтарів, у храмі ховались селяни. Тоді костел був пошкоджений пожежею. Захисний мур був розібраний на будматеріали, коли в ньому відпала потреба. Частина рову збережена й понині, і через нього до храму перекинутий місток. Церкву реставрували в 1827, 1889 та 1911 рр.
розписи в церкві села Зміївки: З повного циклу розписів було відкрито в 1911 році лише незначну частину – «З’явлення Христа Марії Магдалині», «Моління про чашу» та «Свята Катерина». Виконані фрески в період між 1360 – 1370 роками. Особливо тонко в золотисто-рожевих барвах написані обличчя Катерини та невідомої жінки, що стоїть поруч. Ніжний червонуватий колір контурної лінії нагадує малюнки італійських майстрів, зроблені сангиною.
Поруч із костелом в XVIII ст. була зведена дерев'яна дзвіниця. Великий старовинний дзвін був конфіскований в Першу світову війну, в 1924 р. на пожертви селян була відлита його копія.
Мурований костел в селі Кідьош Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761 був занесений до переліку Пам'яток архітектури національного значення.
Докладніше: Церква Івана Хрестителя (Кідьош)
На виїзді з села є цікава будівля, що належить Боржавському лісництву, вік якої — не менше ста років, у минулому — військового призначення. На жаль, після останнього ремонту двохрічної давнини внутрішнє оздоблення будівлі втратило автентичний вигляд.
В 1990 р. на сільському цвинтарі було встановлено два монументи, один — в пам'ять про загиблих у Другій Світовій Війні, а другий — жертвам сталінського режиму.
В 2009 р. в центрі села встановили дерев'яний стовп в традиційному угорському стилі, на честь «віднайдення угорцями своєї нової батьківщини».
Це село стало доволі відомим як серед мешканців Берегівщини, так і туристів, що бувають в наших краях, завдяки своїм славетним виноробам.
В селі Кідьош функціонує угорська виноробня Карла Шоша. Спадковий виноградар і винороб Карл Шош вирощує близько 60 сортів винограду та виробляє до 40 видів вина. Як і кілька століть тому, сімейство Шош не відходить від традиційних технологій виготовлення вин, враховуючи при цьому дух Закарпаття.
-. Поселення епохи бронзи, розташоване на північному схилі Ардівської гори, що прилягає до Чорного Мочару.
- В районі села знайдено чотири бронзових скарби, що датується епохою пізньої бронзи. Перший скарб складався з кельтів, серпів, ножів, браслетів. Другий, що знайдений в 1889 році, включав вісім предметів. Третій (1907 рік) — п'ять предметів. Четвертий бронзовий скарб, до складу якого входило шість предметів, знайдено в 1935 році.
- За легендою, село виникло на місці монастиря, заснованого у XII ст.
- храм Івана Хрестителя, зведений в XIV ст.
- В 1990 р. на сільському цвинтарі було встановлено два монументи, один — в пам'ять про загиблих у Другій Світовій Війні, а другий — жертвам сталінського режиму.
- 2009 р. в центрі села встановили дерев'яний стовп в традиційному угорському стилі, на честь «віднайдення угорцями своєї нової батьківщини».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
