Кшиштоф Кезгайло Завіша
маршалок надвірний і великий литовський, каштелян віленський З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кшиштоф Кезгайло Завіша, Кшиштоф на Бакштах Завіша (Ке(є)з(ж)г(ґ)айло — від біл. Кезгайла, лит. Kęsgaila, пол. Kieżgajło) гербу Лебідь (нар. 1578 — пом. 23 січня 1670, Вільно) — державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, ловчий (1629—1637) і писар (1637—1649) великий литовський, маршалок Головного трибуналу (1639, 1667), Сейму (1642), надвірний (1649—1654) і великий (1654—1669) литовський, каштелян віленський (1669—1670); староста мінський (1631—1645), браславський (1645) і чечерський (1664).
| Кшиштоф Кезгайло Завіша | ||
.jpg) | ||
 | ||
| родовий герб Лебідь | ||
| ||
|---|---|---|
| 25 жовтня 1629 — 27 травня 1637 | ||
| Монарх: | Сигізмунд III Ваза, Владислав IV Ваза | |
| Попередник: | Ян Кароль Нарушевич | |
| Наступник: | Пйотр Кароль Долмат Ісайковський[pl] | |
| ||
| 27 травня 1637 — вересень 1649 | ||
| Монарх: | Владислав IV Ваза, Ян II Казимир | |
| ||
| 1639 — 1639 | ||
| Монарх: | Владислав IV Ваза | |
| Попередник: | Кшиштоф Кишка, Міколай Кшиштоф Сапіга[be], Ян Владислав Александровіч[be], Микола Млечко, Антоній-Ян Тишкевич | |
| Наступник: | Томаш Сапіга[be], Якуб Теодор Кунцевич | |
| ||
| 11 лютого 1642 — 26 лютого 1642 | ||
| Монарх: | Владислав IV Ваза | |
| Попередник: | Богуслав Лещинський | |
| Наступник: | Єжи Себастьян Любомирський | |
| ||
| вересень 1649 — 1654 | ||
| Монарх: | Ян II Казимир | |
| Попередник: | Антоній-Ян Тишкевич | |
| Наступник: | Теодор Александр Ляцький | |
| ||
| 1654 — 1669 | ||
| Монарх: | Ян II Казимир, Міхал Корибут Вишневецький | |
| Попередник: | Александр Людвік Радзивілл | |
| Наступник: | Александр Гіларій Полубінський | |
| ||
| 1667 — 1667 | ||
| Монарх: | Ян II Казимир | |
| Попередник: | Міколай Стефан Пац[be] | |
| Наступник: | Єжи Дзєвялтовський[pl] | |
| ||
| листопад 1669 — 23 січня 1670 | ||
| Монарх: | Міхал Корибут Вишневецький | |
| Попередник: | Міхал Казімєж Пац | |
| Наступник: | Міколай Стефан Пац[pl] | |
| Народження: | 1578 | |
| Смерть: | 23 січня 1670[1] | |
| Країна: |
Велике князівство Литовське Річ Посполита | |
| Рід: | Завіші (рід) | |
| Батько: | Андрій Ян Завішаd | |
| Шлюб: | Катажина з Тишкевичівd[2] | |
| Діти: | Анджей Казімєж Завішаd, Анна Констанція з Завішівd[3] і Ян Єжи Завішаd | |
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 1578 року в родині майбутнього воєводи мінського та підскарбія великого литовського Андрія (Анджея) Яновича Завіші та Софії, доньки старости слонімського Михайла Григоровича Воловича[be]. Мав сестер Барбару (померла молодою) і Зофію (була монашкою) та брата Миколая — єзуїта, засновника кафедри філософії у Віленській академії, який помер молодим у Римі[4].
Імовірно, навчався у Віленській академії. Це підтверджується і працею там брата Миколая, і те, що Кшиштоф міг бути учнем шведського теолога та поета Лаврентія Бойєра[lt], який від 1603 року викладав у цьому навчальному закладі[5]. Підписувався у документах як Кшиштоф на Бакштах Завіша — від родового маєтку Бакшти[be], який займав території сучасних Пуховицького та Червенського районів Мінської області Білорусі.
25 жовтня 1629 року був призначений ловчим великим литовським[6]. Отримав староство мінське (1631—1645), пізніше — браславське (1645)[7]. Обирався від Слонімського повіту послом на сейм 1631 року[8]. Був членом генеральної конфедерації, створеної 16 липня 1632 року[9]. Був послом на конвокаційний сейм 1632 року від Мінського повіту[10]. Був електором Владислава IV Вази від Мінського воєводства 1632 року[11], підписав його pacta conventa[12]. Як посол на коронаційний сейм 1633 року увійшов до складу комісії щодо війни з Московією та організації війська[13].
Також обирався послом на екстраординарні сейми 1635, 1637, 1642, 1647 років[14], сейми звичайні 1635, 1637, 1638, 1640, 1641, 1643, 1645[15] і 1646[16] років. 27 травня 1637 року отримав посаду писаря великого литовського[17]. 1639 року був обраний маршалком Головного трибуналу Великого князівства Литовського у Вільні[18], був маршалком екстраординарного сейму 1642 року[19].
Як посол на конвокаційний сейм 1648 року від Браславського повіту став членом генеральної конфедерації, створеної 31 липня[20]. Був електором Яна II Казимира від Віленського воєводства 1648 року[21], підписав його pacta conventa[22]. У вересні 1649 року був номінований на посаду маршалка надвірного литовського[23]. Надалі також обирався послом на сейми 1649, 1649/1650, 1650 років[24]. На коронаційному сеймі 1649 року та сеймах 1650, 1655, 1658, 1662 і 1667 років призначався комісаром від Сенату по оплаті війську Великого князівства Литовського[25].
1654 року отримав посаду маршалка великого литовського[26]. 1655 року під час сеймику мінського у боротьбі з радзивіллівським табором Кшиштоф Завіша не поступився та зірвав сеймик[27]. Був учасником Тишовецької конфедерації 1655 року[28]. Був депутатом від Сенату на Трибуналі Скарбовому Великого князівства Литовського в 1659 та 1661 роках[29].
Наприкінці 1656 року посланець Павла Яна Сапіги Анджей Млоцький просив у Москві царя Олексія Михайловича повернути майно, розташоване в окупованих московськими військами областях, що належить литовським достойникам, які підтримали б кандидатуру царя на сеймі. Серед останніх він назвав, зокрема, Кшиштофа Завішу[30].
1661 року був одним із підписантів скрипту про згоду на вибори лат. vivente rege («При живому королі»), підтримав кандидатуру принца Конде[31]. Отримав зі французької скарбниці 1200 ліврів[32]. 1664 року отримав староство чечерське[33].
1667 року знову став маршалком Головного трибуналу[34]. У листопаді 1669 року був призначений каштеляном віленським[35].
Помер 23 січня 1670 року у Вільні[35].
Сім'я
Був одружений із Катажиною Констацією з Тишкевичів, донькою воєводи берестейського Яна Євстахія Тишкевича та Зофії з Вишневецьких. Мали 4 дітей:
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.