Мінське воєводство

Мі́нське воєво́дство (лат. Palatinatus Minscensis, пол. Województwo mińskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Ливтовського та Речі Посполитої. Існувало в 1566–1793 роках. Створене на основі земель Троцького воєводства. Входило до складу Литовської провінції. Належало до регіону Литва. Розташовувалося в північній частині Речі Посполитої, на північному сході Литви. Головне місто — Мінськ. Очолювалося мінськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Мінську. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&055500.&&&&0055 500 км². В середині 17 століття населення нараховувало &&&&&&&&&0248000.&&&&00248 000 осіб^[1]. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Мінської губернії Російської імперії.

Мінське воєводство
Województwo mińskie
герб стяг
Воєводство у Литві
Воєводство у Литві
Гімн: Богородиця
місто	Мінськ
Країна	ВКЛ
край	Біла Русь
федерація	Річ Посполита
Офіційна мова	білоруська, руська, церковнослов'янська; від 1385 ще латина, від 1569 — польська
Населення
- повне	литвини, білорусини
Етнікон	мінчани
Площа
- повна	55 500 км²
Дата заснування	1566
окупація Росією	1793
- раніше відомий як	князівство
Воєводство в Речі Посполитій (1619)
Воєводство в Речі Посполитій (1619)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінське воєводство

Адміністративний поділ

• Мінський повіт із центром у місті Мінськ
• Мозирський повіт із центром у місті Мозир
• Річицький повіт із центром у місті Річиця

Посадові особи

Каштеляни

Докладніше: Мінські каштеляни

Воєводи

Докладніше: Мінські воєводи

Див. також

• Мінське князівство
• Мінська губернія