Loading AI tools
судно З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Кхеїн» або «Ціїн» (кант. трад. 耆英 號 , спр. 耆英 号 , ютпхін: Kei4jing1-hou6 , кант.-укр.: Кхеїн-хоу , піньїнь: Qíyīng-hào , палл.: Ціїн-хао; англ. Keying) — китайська трищоглова джонка, яка в 1846-1848 роках здійснила подорож з Гонконгу в Нью-Йорк, Бостон і Лондон.
Зображення 1848 року | |
Історія | |
---|---|
Велика Британія | |
Назва: | «Кхеїн» |
Основні характеристики | |
Тип: | Джонка |
Водотоннажність: | 800 т |
Довжина: | 45 м |
Ширина: | 10,7 м |
Осадка: | 5,8 м |
Двигуни: | Вітрила |
Екіпаж: | 42 осіб |
Озброєння: | 20 гармат |
Незважаючи на заборону продавати китайські кораблі іноземцям, нелегально продана англійським бізнесменам влітку 1846 року. 6 грудня 1846 року відпливла з Гонконгу. Екіпаж складався з 30 китайців і 12 англійців. Капітаном був англієць Чарльз Келлетт. 31 березня 1847 року «Кхеїн» обігнула мис Доброї Надії, 17 квітня припливла до острова Святої Єлени, після чого взяла курс на північ.[1]
За початковим планом джонка повинна була плисти навпростець до Лондона, але через шторм їй довелося значно відхилитися від курсу. Брак води і провіанту і настрій екіпажу змусили капітана Келлетта плисти в Нью-Йорк. У липні 1847 року «Кхеїн» встала на якір біля південного кінця острова Манхеттен, навпроти сучасного Беттері-Парку. Там вона простояла кілька місяців, і кожен день на її борт піднімалося — само собою зрозуміло, за плату — до 7000 туристів.
Тим часом на борту стався конфлікт між китайською і британської частиною екіпажу. У вересні сім китайських матросів були заарештовані за напад на Едварда Реветта, помічника капітана. Під час суду китайці оголосили, що капітан Келлетт найняв їх на плавання в Батавію на термін не більше восьми місяців. Замість цього, джонка вирушила в Європу і Північну Америку; коли матроси намагалися заперечити, їх били батогами і пригрозили застрелити. Матроси пояснили, що напали на помічника капітана, бо той не виплатив їм обіцяну платню — 8 доларів на місяць. Суд визнав матросів невинними і наказав власникам судна оплатити кільком китайцям дорогу на батьківщину.
У листопаді 1847 року джонка прибула в Бостон і встала в гирлі річки Чарльз. Як і в Нью-Йорку, вона брала натовпи відвідувачів; в День подяки її відвідали 4000-5000 чоловік. Нарешті 17 лютого 1848 року джонка відпливла до Англії.
28 лютого джонка потрапила в бурю, в результаті чого були втрачені шлюпки, пошкоджене кермо і головне вітрило. Проте, «Кхеїн» перетнула Атлантику за 21 день і 15 березня допливла до острова Джерсі, що — згідно з Illustrated London News — вигідно виглядало навіть на тлі швидкості американських пакетботів.
У Лондоні «Кхеїн» встала на якір в Темзі в Блекуоллі, і знову стала популярною туристичною визначною пам'яткою. У травні джонку відвідала королева Вікторія.
Втім, китайське судно довелося на смак не всім жителям Лондона. Чарлз Діккенс назвав Кхеїн «безглуздою потворністю» і «плавучою іграшковою лавкою», і написав, що Китай — відстала країна, де
|
У 1853 році «Кхеїн» відбуксирували в гирло річки Мерсі, де незабаром вона згнила і прийшла в непридатність.
Згідно з газетами, «Кхеїн» була 45 метрів (160 футів) завдовжки, 10,7 метрів (35 футів) шириною, і мала повну водотоннажність 800 т. Ніс піднімався на 9 метрів над водою, корма — на 13,5 м. Корпус був побудований з тику. Борти були яскраво розфарбовані. На носі була намальована пара очей, на кормі — величезний півень. Джонка мала три щогли із залізного дерева. Гротщогла була 27 метрів заввишки і 3 метри в обхваті на рівні палуби. Кожна щогла несла тільки одне прямокутне вітрило. Вітрила були з циновок, посилених поперечними бамбуковими ребрами; завдяки такій конструкції, головний парус важив 9 т, і для того, щоб його підняти, потрібно дві години. Кермо було ґратчасте, із залізного дерева і заліза, і важило 7 тонн. Кріпилося до корпусу на двох канатах і могло виконувати роль кіля.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.