Качулове

Качу́лове — село Чогодарівської сільської громади у Березівському районі Одеської області, Україна.

село Качулове
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Березівський район
Тер. громада	Чогодарівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51020290050099459
Основні дані
Засноване	1826
Населення	70
Площа	0,71 км²
Густота населення	169,01 осіб/км²
Поштовий індекс	66822
Телефонний код	+380 4858
Географічні дані
Географічні координати	47°20′19″ пн. ш. 30°1′19″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	109 м
Найближча залізнична станція	Затишшя
Відстань до залізничної станції	18 км
Місцева влада
Адреса ради	66822, Одеська обл., Березівський р-н, с. Чогодарівка, вул. Шкільна, 1
Карта
Качулове
Качулове
Мапа

Засновано в середині 1820-х років у рамках освоєння набутих унаслідок російсько-турецької війни 1787—1791 років земель Причорномор'я і отримало свою назву від прізвища першого власника — поміщика поручика Георгія Івановича Качулова.

Вперше згадується в «Зошиті Преображенської церкви селища Василівка» в червні 1827 року^[1] у зв'язку з народженням немовляти Агрипіни в родині кріпака Трохима Гарасимчука та його дружини Ксенії.

У документах Тираспольського духовного правління за 1833 рік щодо парафіян тієї ж Преображенської церкви міститься запис: «У селі Качулове живе поміщик поручик Єгор Іванович Качулов» з дружиною та донькою, а всього в селі було 10 селянських дворів, де проживали 39 осіб чоловічої і 43 — жіночої статі.^[2] За даними 1842 року, налічувалося вже 12 селянських дворів, де проживали, відповідно, 48 та 50 осіб.^[3]

Надалі кількість жителів села постійно зростала, і в 1859 році в ньому нараховувалося вже 30 дворів, де проживали 163 особи, у тому числі: 82 — чоловічої, 81 — жіночої статі.^[4]

У 1896 році в селі налічувалося вже 54 двори та 301 мешканець (146 — чоловічої, 155 — жіночої статі).^[5]

За результатами Всеросійського сільськогосподарського перепису 1916 року, у селі було 98 дворів, 450 жителів (183 — чоловічої, 267 — жіночої статі).^[6]

2016 року в селі Качулове налічується лише 13 дворів.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 159 осіб, з яких 69 чоловіків та 90 жінок.^[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 119 осіб.^[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[9]

Мова	Відсоток
українська	91,67 %
молдовська	7,50 %
російська	0,83 %

Примітки

1. Державний архів Одеської області, ф. 37, оп. 3, спр. 320, арк. 414.
2. Державний архів Одеської області, ф. 37, оп. 3, спр. 425, арк. 263об.
3. Державний архів Одеської області, ф. 37, оп. 4, спр. 103, арк. 221об.
4. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. - XLVII: Херсонская губерния: Список населенных мест по сведениям 1859 года / обработан ст. ред. А. Артемьевым. В типографии Карла Вульфа. СПб., 1868. [3], LXXX, – с. 151.
5. Список населенных мест Херсонской губернии: Статистические данные о каждом поселении / Издание Губернского Статистического Комитета. Типография Губернского Правления. – Херсон, 1896. – с. 369.
6. Список населенных мест Херсонской губернии: По данным Всероссийской сельскохозяйственной переписи 1916 г. / Издание Херсонской губернской земской управы. Типография Ф. Х. Райхельсона. – Александрия, 1917. – с. 310.
7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.