Remove ads
Зніт вузьколи́стий[1], іван-чай[1] (Epilobium angustifolium, syn. Chamerion angustifolium)[2] — багаторічна рослина родини онагрових. Медоносна, харчова, лікарська, танідоносна, волокниста, олійна, кормова, фітомеліоративна і декоративна культура.
| Зніт вузьколистий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Знітові (Onagraceae) |
| Рід: | Chamaenerion |
| Вид: | Зніт вузьколистий (C. angustifolium) |
| Біноміальна назва | |
| Chamaenerion angustifolium | |
Наукова латинська назва Epilobium angustifolium походить від грецьких слів «epi» — «на», «lobium» — «стручок», та латинських «angus» — вузький і «folium» — «листок»[3]. У 1980-х роках українську назву «іван-чай» було замінено на хаменерій та хамерій як транслітерацію встановленої латинської родової назви Chamaenerium та Chamerium відповідно. Ю. Кобів у 2004 році повернув у науковий обіг «іван-чай вузьколистий». Однак у подальшому Flora Europaea перейшла на Epilobium angustifolium, залишивши Chamaenerion angustifolium (L.) Scop. та Chamerion angustifolium у статусі синонімів (L.) Holub[4], тому прийнятою українською назвою виду стала «зніт вузьколистий».
Місцеві назви — босятник, вербличка, густівник, дикий льон, димник, дремуха, знітинник, кипрій, кирпиць, низелоза, плакун, сирнячка, хвостач, юрик та ін.[1].
Remove ads
Трав'яниста рослина заввишки 50-150 см, з товстим повзучим кореневищем, що має додаткові бруньки. Кореневища сягають 1 метра в довжину і більше, особливо в затінених місцях, де він менше цвіте.[3] Стебло прямостояче, циліндричне, слаборозгалужене, голе, густо улиснене. Листки чергові, сидячі або на дуже коротких чершках, ланцетні, середніх розмірів (50-120 мм завдовжки, 7-20 мм завширшки), загострені, майже цілокраї, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені, матові. Жилки добре помітні.
Суцвіття — верхівкова китиця завдовжки 10-15 см. Квітки великі, пурпурові, неправильні, роздільнопелюсткові, з подвійною оцвітиною. Чашечка глибокочотирироздільна, трохи темніша від віночка. Віночок великий, пелюсток 4-5, вони пурпурово-червоні, рідше блідо-рожеві або білі, оберненояйцеподібні, 12-15 мм завдовжки, при основі звужені в нігтик. Тичинок 8 (4 з них короткі, а 4 довгі). Маточка 1: зав'язь нижня, стовпчик дугоподібнозагнутий донизу, приймочка чотирироздільна, з довгими відхиленими лопатями.
Плід — довгаста, стручкоподібна, коротко запушена коробочка, 90 мм завдовжки, що розкривається чотирма стулками. В ній містяться численні довгасто-овальними насінини, що мають чубок з довгих білих волосків.
Цвітіння триває з червня по вересень. Розмножується насінням та вегетативно: додатковими бруньками, що утворюються на кореневищах.
Листок
Суцвіття
Квітка великим планом
Квітка великим планом
Плоди
Насіння
.JPG)
Remove ads
Росте в усій Україні в листяних і мішаних лісах та на відкритих просторах. Світлолюбна рослина. Рясно поселяється і росте на лісових зрубах, згарищах, галявинах, просіках, поблизу доріг, на сухих горбах, сухих піщаних місцях.
Зніт одним з перших оселяється на вирубках. Під його пологом створюється затінок, нагромаджується волога, і тут починають рости інші рослини. Добрий медонос. Заготовляють у всій Україні.
Суцвіття добре помітні здалеку, приваблюють комах. Але не всі вони можуть поласувати нектаром. Від мух та інших дрібних комах він надійно захищений тичинковими нитками і трьома волосинками на стовпчику маточки. Дістають нектар лише бджоли, які й запилюють рослину. Квітки у суцвітті розкриваються поступово, починаючи знизу. Уночі і на дощ вони закриваються і поникають, захищаючи пиляки і маточку від зволоження.
Зніт вузьколистий — рослина-годинник: його квітки завжди відкриваються о 6—7-й годині ранку.[3].
Remove ads
В харчуванні
Дуже добрий літній медонос, у Карпатах забезпечує продуктивний взяток. Нектар легко доступний для комах, містить від 12 до 72 % цукрів (в середньому 50 %), причому в ньому переважають глюкоза і фруктоза. Медопродуктивність становить 500—600 кг з гектара. Теплого погожого дня одна бджолина сім'я під час інтенсивного цвітіння іван-чаю може принести у вулик 12 кг меду. Пилконос. З оболонок пилку бджоли виробляють багато клею (прополісу). Мед з іван-чаю прозорий, трохи зеленкуватий, а закристалізований — білий, у вигляді снігових крупинок, часом у вигляді салоподібної маси; при нагріванні стає жовтим; має ніжний аромат і приємний смак, може використовуватись у якості чаю.
Листки зніту містять від 98 до 388 мг % вітаміну С. Їх споживають у їжу як капусту, роблять салат або пюре. Висушене листя йде на виготовлення сурогату чаю. Корені використовують як овочі. На Кавказі з них виготовляють борошно, яке при зброджуванні дає спиртовий напій, а також придатне для випікання хліба. Молоді кореневі паростки і пагони іван-чаю вживають відвареними, як спаржу, а також замість капусти.
Кореневища зніту солодкі, їх їдять сирими і вареними.[3] Крім того, у насінні міститься 40-45 % жирної харчової олії. Для приготування борошна кореневище заготовляють восени, коли вжовкне й почне підсихати надземна частина рослини. Його очищають, ріжуть на невеликі шматки, які замочують у воді, щоб прибрати дубильні речовини. Потім сушать і товчуть у ступі. Борошно з кореневища додається до зернового під час випікання хліба. З нього можна виготовляти коржики та печиво.[5]
В медицині
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
У народній медицині використовують листя для загоювання ран, від болю голови, золотухи, як обволікаючий і протизапальний засіб. Лікувальні властивості іван-чаю зумовлені наявністю дубильних речовин у листках (14,8-20 %), стеблах (2,7-5,7 %) і в кореневищах (4,8-5,9 %). У листках, крім того, містяться слиз (до 15 %) та алкалоїди (0,1 %).
Листя збирають у період цвітіння, сушать у тіні або на горищах з гарною вентиляцією, розстеливши шаром 5-7 см на папері або тканині.
В промисловості
Луб'яні волокна стебла можна використовувати для виготовлення мішковини, мотузок.
В озелененні
Як декоративну рослину зніт рекомендують висаджувати в парках і лісопарках на вогких місцях, на берегах водойм і струмків. Він придатний для закріплення ґрунту, укосів, ярів, залізничних і шосейних насипів.
На Придеснянській дослідній станції з боротьби з ерозією ґрунтів і в Карпатах ведуться роботи із введення іван-чаю в культуру. Досліди показали, що це цінна кормова і ґрунтозахисна рослина. В культурі на порівняно родючих орних ґрунтах іван-чай сягає 2 м заввишки і утворює на 1 га до 700 ц зеленої маси, а у посушливі роки до 300 ц, в Карпатах — 180—360, в окремі роки 580 ц. Зелену масу в фазі пуп'янків охоче їдять свині, вівці, кози, а суху масу — кролики. Великій рогатій худобі іван-чай дають у суміші із злаками і бобовими. Зелена маса придатна для виготовлення силосу й сіна. У фазі пуп'янків вона містить 89,5 — 156 мг% каротину, 12,77-14,1 % протеїну, 2,03-3,66 % жиру, 19,25-17,93 % клітковини.
Remove ads
|
|
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads